Справа № 216/6957/24
Провадження № 1-кп/216/689/24
17 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62024170030001490 від 22 травня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, є військовослужбовцем військової служби за призивом під час загальної мобілізації, обіймав посаду стрільця-зенітника 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді стрільця-зенітника 1 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIVвід 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України 551-XIV від 24.03.1999 року, 18 квітня 2024 року приблизно о 08:30 годині був відсутнім під час перевірки особового складу, тобто не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , командуванню про причини свого неприбуття ОСОБА_3 не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього. 26 вересня 2024 року старший солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Східного регіону, чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав і добровільно звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинене кримінального правопорушення на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити провадження в справі, оскільки він бажає повернутися до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив клопотання обвинуваченого задовольнити, надавши суду письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 на продовження проходження ОСОБА_3 військової служби.
Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1 та 3 статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно зі ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий і до кримінальної відповідальності, у тому числі за статтями 407, 408 КК України, не притягався, що підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження вимогою (а.к.п. 47).
Згідно з наданою суду письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 полковника Романа Шевченка командування цієї частини надає згоду на продовження проходження військової служби старшому солдату ОСОБА_3 з наступним призначенням його на вакантну посаду солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_2 .
На виконання вимог ч. 3 ст. 285 КПК України судом було роз'яснено обвинуваченому суть висунутого обвинувачення, нереабілітуючу підставу звільнення від кримінальної відповідальності й відповідні правові наслідки, а також його право відмовитись від закриття кримінального провадження та наполягати на проведенні судового розгляду в повному обсязі в загальному порядку.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив про розуміння ним суті висунутого обвинувачення й підстави звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави та наполягав на задоволенні заявленого клопотання.
З огляду на наведене суд, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження стосовно нього.
Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 401, 407, ст. ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62024170030001490 від 22 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_3 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1