ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2024Справа № 910/9800/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ") (04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 22)
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" (ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА") (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40)
про стягнення 54 499,19 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 54 499,19 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" залишено без руху.
16.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
09.02.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що вартість відновлювального ремонту становить автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 115 163,22 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 18.04.2024. Таким чином, ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" виплатило суму страхового відшкодування в межах фактичних витрат (60 689,73 грн + 54 473,49 грн = 115 163,22 грн). Крім того, до відзиву долучено клопотання про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, в якому відповідач просив повернути позивачу суму сплаченого судового збору.
Частинами 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
26.10.2023 між Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (далі-страховик) та ОСОБА_1 (далі-страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів програма «Преміум +», за умовами якого предметом Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням застрахованим на умовах даного Договору ТЗ та/або ДО. Строк дії Договору з 00:00 год 29.10.2023 по 23:59 28.10.2024.
22.03.2024 о 10:20 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки HONDA HR-V (д.н.з. НОМЕР_2 ) по просп. С.Бандери у м. Києві, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом марки TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_1 ).
Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 2.3.б) та 13.1. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №756/4359/24.
Відповідно до рахунку-фактури №2024005793 від 29.03.2024 вартість ремонту ТЗ становить - 15 188,92 грн.
Як вбачається з акту виконаних робіт №2024007323 від 18.04.2024, відновлюваний ремонт автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 становить 115 163,22 грн.
Страховиком у відповідності до договору добровільного страхування, страхового акту №3.24.01444-1 від 15.04.2024, аварійного сертифікату від 14.04.2024, вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 115 188,92 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції кредитного переказу коштів №68817342 від 15.04.2024.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля HONDA HR-V (д.н.з. НОМЕР_2 ), була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕP 214435542.
Позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» із заявою на виплату страхового відшкодування в розмірі 115 188,92 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №00120246 від 19.06.2024 відповідач сплатив позивачу 60 689,73 грн страхового відшкодування.
З огляду на те, що відповідач не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування в повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 54 499,19 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема, постановою постановою Оболонського районного суду міста Києва по справі №756/4359/24 від 10.04.2024 підтверджено вину водія транспортного засобу HONDA HR-V (д.н.з. НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 22.03.2024.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом засобу HONDA HR-V (д.н.з. НОМЕР_2 ), з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/214435542.
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно із ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набуває права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №3.24.01444-1 від 15.04.2024, згідно із яким розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача становить 115 188,92 грн.
Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 115 188,92 грн підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №68817342 від 15.04.2024.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються засобу HONDA HR-V (д.н.з. НОМЕР_2 ) була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач є відповідальною особою за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
При цьому, реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.
Таким чином, належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_1 ) є акт виконаних робіт №2024007323 від 18.04.2024, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля вищевказаного ТЗ, становить 115 163,22 грн.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214435542 становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 160 000,00 грн.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214435542 у межах фактично здійснених ним витрат (115 163,22 грн) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_3 (115 163,22 грн), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом № ЕР/214435542 (0 грн) та ліміт відповідальності (160000,00 грн), суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача про стягнення страхового відшкодування з Полісом № ЕР/214435542 є обґрунтованими на суму 54 473,59 грн.
Судом встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 54 473,59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 5060 від 09.09.2024, копія якої долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що предмет спору в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 54 473,59 грн припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/9800/24 у вказаній частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
В іншій частині позовні вимоги ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" задоволенню не підлягає з підстав їх необґрунтованості.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо судового збору в частині позовних вимог про стягнення 54 473,59 грн, в якій судом закрито провадження у справі, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи наведене, суд роз'яснює позивачу, що сплачена ним сума судового збору за позовні вимоги, провадження за якими закрито, може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" суми страхового відшкодування у розмірі 54 473,59 грн.
2. В іншій частині позову відмовити.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Рішення складено та підписано: 16.10.2024.
Суддя М.Є.Літвінова