Ухвала від 15.10.2024 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., за участю секретаря судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву з грошовими вимогами ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 Місце реєстрації: АДРЕСА_1

у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

учасники провадження не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод". Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (76014, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Євгена Коновальця, буд.229; код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяця до 14.01.2025 включно.

22.08.2024 на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог, якою заявник просить визнати кредиторські вимоги до банкрута у розмірі 53530,62грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2024 по справі №909/69/22 заяву фізичної особи ОСОБА_1 при визнання кредиторських вимог до боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено судове засідання з розгляду заяву на 15.10.2024.

15.10.2024 від ліквідатора ПАТ "ІФАЗ" Демчана О.І. надійшло повідомлення про розгляд грошовим вимог заявника. Крім того, надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності ліквідатора боржника.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати, в силу ст.2 Закону України Про оплату праці, включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Так, згідно ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України Про оплату праці.

Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України Про оплату праці, відповідно до якої основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

За змістом ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належної працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорюваних ним суму.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , останній просить визнати його кредитором на суму 53530,62 грн. перед ПрАТ «ІФАЗ», у зв'язку із наявною заборгованістю із виплати заробітної плати за період з 01.01.2021 по день звільнення, яка стягнута рішенням господарського суду Ізано-Франкізської області від 28.11.2022 по справі №909/69/22 (344/8418/22).

За результатами розгляду судом визнаються заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги у розмірі 53530,62 грн, зважаючи на наступне.

Заявлені кредиторські вимоги підтверджуються, зокрема, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2022 по справі №909/69/22 (344/8418/22).

Приписами п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, установлені у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2022 по справі №909/69/22 (344/8418/22) мають для суду преюдиціальний характер.

Вищевказана заявлена сума заборгованості за період з 01.01.2021 по день звільнення в розмірі 53530,62 грн включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, які в силу приписів Податкового кодексу України мають бути нараховані, утримані та сплачені ПрАТ «ІФАЗ» до державного бюджету..

Відповідно до отриманих ліквідатором від ГУ ДПС в Івано-Франківській області відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (форма ДІ) за період з січня 2021 року по червень 2021 року, найманому працівнику ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в наступному розмірі: січень 2021 року в сумі 9183,57 грн; лютий 2021 року в сумі 12878,55 грн; березень 2021 року в сумі 6900,01 грн; квітень 2021 року в сумі 6899,99 грн; травень 2021 року в сумі 10768,50 грн; червень 2021 року в сумі 6900,00 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати за період з січня 2021 року по червень 2021 року, яка включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) становить 53530,62 грн, а рішенням суду було стягнуто з банкрута на користь заявника 53530,62 грн. Таким чином, датою звільнення слід вважати 30.06.2021.

Відповідно до пи. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167,2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (ст. 167 Податкового кодексу України).

Конструкцією підпункту 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

До набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи ЗСУ, встановлено військовий збір (п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх Походження в Україні, та податкові агенти (п. 162.1 розД. IV ПКУ).

При цьому, нараховують, утримують та сплачують військовий збір до бюджету в порядку, встановленому розділу IV ПКУ, зважаючи на особливості, визначені підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 161 підрозділ 10 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи вшцевикладене, заявлена ОСОБА_1 сума заборгованості в розмірі 53530,62 гри (заборгованість із виплати заробітної плати) складається з: 9635,51 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 802,96 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 43092,15 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата.

Окрім того, роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (абзац 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-снеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

Відповідно до п. І ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є роботодавці.

Приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи про банкрутство, одним із кредиторів ПрАТ «ІФАЗ» значиться ГУ ДПС в Івано-Франківській області, серед іншого, із грошовими вимогами до боржника в розмірі 1545581,57 грн (заборгованість з єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагород за договором ЦПХ, допомоги з тимчасової непрацездатності (код бюджетної класифікації 7101000).

Ліквідатором встановлено, що вищезгадана сума заборгованості контролюючого органу виникла у зв'язку із несплатою нарахованого ПрАТ «ІФАЗ» єдиного внеску на заробітну плату трудовому колективу боржника за період з 01.01.2021 по 30.06.2021. Відтак, у зв'язку із тим, що на суму заборгованості по заробітній платі заявника за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, ПрАТ «ІФАЗ» вже нараховано єдиний внесок та ці вимоги контролюючого органу вже визнані судом і включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, під час виплати цієї заборгованості по заробітній платі колишньому працівнику ПрАТ «ІФАЗ» необхідність у повторному нарахуванні єдиного внеску відсутня.

Враховуючи вицевикладене, заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 53530,62 грн, що складаються із заборгованості по виплаті заробітної плати (включаючи податки та обоє 'язкові платежі) за період з січня 2021 року по червень 2021 року визнаються судом та підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ».

Підсумовуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, судом визнаються заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ» та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 53530,62 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 9635,51 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 802,96 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 43092,15 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута).

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ» що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 53530,62 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 9635,51 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 802,96 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 43092,15 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкіндер П.А.