Справа № 215/5502/24
3/215/2351/24
18 жовтня 2024 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, працюючого ковалем ТОВ "Дизельсервіс", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
18.08.2024 о 16:14 год. в Дніпропетровській області, м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. Ковельська, біля буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, днз НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров'я, відмовився. Правопорушення зафіксовано на бодікамери 475228, 475232. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, просив закрити провадження відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Адвокат, ОСОБА_2 через канцелярію суду подала клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутню в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке підтримала в судовому засіданні. Клопотання обґрунтовує тим, що 18.08.2024 ОСОБА_1 керував ТЗ не порушуючи ПДР України, та його було зупинено працівником поліції, за результатами огляду ТЗ було виявлено незначну технічну неполадку, з чим ОСОБА_1 погодився та вчинив усі необхідні дії, що свідчили про готовність сплатити штраф. Після чого ОСОБА_1 було задане питання чи може він продовжити рух, на що працівник поліції поставив питання про підозру ОСОБА_1 у керуванні ТЗ у стані сп?яніння, при чому жодним чином не мотивував своїх міркувань та жодним чином не озвучував свої підозри напередодні, при цьому, жодні ознаки, які б вказували на стан наркотичного сп?яніння - об?єктивно зафіксовані не були. Також вказує, що не було застосовано жодного спеціального технічного засобу чи приладу, яким би спростовувалися або підтверджувалися факт та ступінь сп?яніння. Свідків при складанні та оформленні протоколу також залучено не було, та всупереч невизнання провини та із явними порушеннями процедури, протокол все ж було складено. В подальшому, ОСОБА_1 було запропоновано прослідувати на огляд в спеціалізований лікарняний заклад КП «ДБКЛНПД» ДОР, при цьому, направлення на огляд працівниками патрульної поліції не оформлювалося і не надавалося. Копію протоколу ОСОБА_1 не надавалося. Зазначає, що ОСОБА_1 не заперечував проти візиту до медичного закладу, однак просив патрульний екіпаж доставити його після проведення процедури огляду безпосередньо на місце зупинки транспортного засобу, яким він керував. Проте він дістав немотивовану відмову, що була доведена до нього у некоректній формі. Тому, відчуваючи на упереджене та неприязне відношення, ОСОБА_1 відмовився їхати на огляд разом з екіпажем. Проте пізніше, того ж дня, 18.08.2024 року він самостійно та добровільно прибув до КП «ДБКЛНПД» ДОР, де дізнався, що огляд на стан сп?яніння за власною ініціативою особи провадиться на платних засадах. Однак для проходження процедури на платній основі на той момент часу ОСОБА_1 не мав у розпорядженні і доступі достатньої суми коштів, гроші зберігалися вдома, тому, 18.08.2024 року ОСОБА_1 не вдалося пройти відповідний огляд. 19.08.2024 року, ОСОБА_1 знов прибув до КП «ДБКЛНПД» ДОР, пройшов необхідні процедури, забір аналізів, та отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, за результатами якого було встановлено відсутність перебування у стані сп?яніння.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №810081від 18.08.2024 (а.с. 2), направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), рапорт працівника поліції (а.с. 4), довідку згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування тз (а.с. 6), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 8), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1827 від 19.08.2024 (а.с. 18), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 ( із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.3 ЗУ «Про національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №1452/735 від 09.11.2015, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджено «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» /далі Інструкція/.
Ця Інструкція визначає процедуру і порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Факт керування транспортним засобом підтверджується переглянутим судом відеозаписом на якому сам ОСОБА_1 запитує в працівників поліції на якій підставі було зупинено його ТЗ, крім того факт керування транспортним засобом підтверджується письмовим пояснення наданим до суду адвокатом Прасоловою М.В. та в судовому засіданні як адвокатом так і самим правопорушником.
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванні під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З відеозапису вбачається дотримання поліцейським п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванні під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так як на місці події було встановлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, неприродна блідість обличчя.
З відеозапису вбачається, що працівником поліції на місці зупинки транспортного засобу правомірно було висунуто вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння після виявлення ознак наркотичного сп'яніння, оскільки ознаки наркотичного сп'яніння зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відповідають переглянутому судом відеозапису.
Щодо посилань захисника на те, що поведінка у ОСОБА_1 була емоційною у зв'язку з неправомірними діями працівника поліції та наданих до письмових пояснень фотознімків, слід зазначити, що дії працівника поліції стосувалися сторонньої особи. Вказані події відбувалися вже після тривалого спілкування з водієм ОСОБА_1 , при цьому в останнього, поведінка, що не відповідає обстановці була виявлена одразу після зупинки ТЗ під його керуванням.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію», законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Як вбачається із переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд в медичному закладі та роз'яснювались наслідки такої відмови, на що ОСОБА_1 погоджувався їхати, однак висловлював вимогу до працівників поліції про повернення його до місця залишення транспортного засобу після проведення огляду, оскільки він не має коштів на проїзд.
Слід звернути увагу, що правопорушення було скоєно в денний час доби, під час якого весь комунальний транспорт в місті Кривому Розі працює та є безоплатним, що є загальновідомою інформацією для мешканців міста Кривого Рогу, тому в ОСОБА_1 відсутня поважність причини не їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
Також, з переглянутого судом відеозапису вбачається, що поруч із ОСОБА_1 перебувала його дружина, яка вказала, що має посвідчення водія та може керувати ТЗ, яка могла поїхати слідом за патрульним автомобілем та забрати ОСОБА_1 після проходження медичного огляду з медичного закладу.
В даному випадку слід зазначити, що згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванні під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, чинним законодавством передбачено доставку водіїв ТЗ для огляду поліцейським до найближчого закладу охорони здоров'я, при цьому не передбачений визначений законом обов'язок повернення після проведення огляду до транспортного засобу.
Крім того, слід зауважити, що законодавством не передбачено пред'явлення вимог працівнику поліції щодо доставки особи до транспортного засобу та вимоги проїзду до медичного закладу лише разом із дружиною.
Також, слід звернути увагу, що працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 , що в разі згоди на проходження ним огляду в медичному закладі, останній повинен сісти до службового автомобіля та прослідувати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, але в разі відмови сідати до службового ТЗ, працівником поліції, дії ОСОБА_1 будуть розцінюватися як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що останній вимогу проігнорував, тому працівником поліції було роз'яснено про наслідки такої відмови та що ним буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому посилання адвоката Прасолової М.В. стосовно того, що ОСОБА_1 не заперечував проти огляду в медичному закладі, спростовуються переглянутим судом відеозаписом та діями останнього.
Стосовно посилань адвоката Прасолової М.В., що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено свідків суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що фіксація події 18.08.2024 здійснювалась на нагрудний відеореєстратор 475228, 475232, залучення двох свідків згідно чинного законодавства не є обов'язковою.
Щодо посилань адвоката Прасолової М.В. на те, що ОСОБА_1 самостійно прибув 18.08.2024 до КП «ДБКЛНПД» та дізнався про платне проведення огляду на стан сп'яніння, та не маючи коштів на проведення даної процедури, пройшов за власною ініціативою огляд на стан сп'яніння в медичному закладі 19.08.2024 слід зазначити наступне.
Згідно ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, при цьому в присутності поліцейського. Тому слід звернути увагу, що ознаки наркотичного сп'яніння працівником поліції у ОСОБА_1 були виявлені 18.08.2024 о 17:17 год., при цьому ОСОБА_1 пройшов огляд 19.08.2024 о 10:30, тобто з моменту встановлення підстав для його здійснення пройшло понад 17 годин, що свідчить про те, що даний огляд проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, тому вважається недійсним.
Крім того, слід зауважити, що з висновку не зрозуміло на який саме стан сп'яніння було проведено огляд.
Щодо посилань адвоката Прасолової М.В. стосовно того, що працівниками поліції не було оформлено направлення водія на медичний огляд, не було вручено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 слід зазначити, що до матеріалів справи додано направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), вручення вказаного направлення ОСОБА_1 не передбачено нормами діючого законодавства.
Слід звернути уваги що в протоколі містяться відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі, та від отримання його копії, що також підтверджується переглянутим судом відеозаписом.
Дослідивши докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даного правопорушення та про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки від 19.08.2024 встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а.с.-6, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як водій, який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, та який відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на встановлення стану наркотичного сп'яніння, що також передбачено нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,60 грн. із розрахунку (3028*0,2).
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.