Справа № 206/5373/24
Провадження № 1-кс/206/1063/24
17 жовтня 2024 року в залі суду в м. Дніпрі слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозоюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному 10.07.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130510000265 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
16.10.2024 дане клопотання надійшло до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 07 липня 2015 року на виконання ст. 65 Конституції України «Захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов?язком громадян України» ст.ст. 1, 22 Закону України № 3547 від 21.10.1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу
Президента України № 15 від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію», до Старобільсько-Новопсковського об?єднаного районного військового комісаріату, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було викликано військовозобов?язаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно з результатами медичного обстеження є придатним за станом здоров?я для проходження військової служби, а також не має правових підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, де йому було повідомлено про наявність виписаної на його ім?я повістки за призовом на військову службу у Збройні Сили України по частковій мобілізації, та запропоновано її отримати.
Крім того, 07.07.2015 року о 13 годині 40 хвилин йому було вручено повістку про необхідність прибуття 09.07.2015 року о 6 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої відправки команди мобілізованих до Луганського ОВК з подальшим відправленням їх до військової частини Збройних сил України для проходження служби, а також про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності у разі ухилення від призову за мобілізацією.
Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову за мобілізацією, 08.07.2015 року о 19 год. 48 хв. перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Мілове», розташованому на території Міловського району Луганської області, та виїхав на територію Російської Федерації, і 09.07.2015 року до пункту відправки військовослужбовців не прибув, причину своєї неявки не повідомив, документів, підтверджуючих законність неявки не надав, тим самим ухилився від призову за мобілізацією.
17.09.2015 органом досудового розслідування, у відповідності зі ст.ст. 135, 276-278 КПК України, Заратуй ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією розписки про отримання ОСОБА_4 повістки, копією розписки ОСОБА_4 про попередження про кримінальну відповідальність, показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , довідкою державної прикордонної служби України про перетин державного кордону України ОСОБА_4 .
Таким чином встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинення злочин, передбаченого ст. 336 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, та який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
17.09.2015 органом досудового розслідування, відповідно до ст. 281 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Відповідно до данних Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 перетнув кордон 08.07.2015 о 19:48 годині на виїзд з України в рф, в пункті пропуску «Мілове» Старобільського району Луганської області.
За результатаи перевірки за БД «АРКАН» не виявлено фактів перетину ОСОБА_4 державного кордонуУкраїн в період з 2019 по 2024 рік.
Таким чином встановлено, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та/або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , покладається необхідність запобіганням спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Таким чином існує наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання за вчинення злочину в якому підозрюється. Тому беручи до уваги обставини, що враховуються при зміні запобіжного заходу, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місті його постійного проживання, які свідчать про неможливість запобіганням вище зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заході.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, тривалість протиправних дій та зухвалість, з якою було скоєно злочин, те, що ОСОБА_4 переховується від органу слідства, з метою уникнення покарання за вчинення злочину в якому підозрюється, а тому згідно ч. 1 ст. 183 КПК України доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, слідчий просить суд обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 1-4).
Клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України, погоджено прокурором Старобільської окружної прокуратури.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши подане клопотання та надані письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання дослідити, зокрема обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України; наявності та достатності доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; наявності ризиків, які можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати.
Вирішуючи зазначені питання в межах розгляду даного клопотання про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає про наступне.
Слідчий суддя встановив, що 09.07.2015 року із Старобільського МРВ СБУ в Луганській області до Новопсковського РВ ГУМВС надійшли матеріали про факт ухилення від мобілізації громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим в АДРЕСА_2 . Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР 10.07.2015 року за ст. 336 КК України (а.с. 5).
Як вбачається з розписки від 07 липня 2015 року ОСОБА_4 було вручено повістку про необхідність прибуття 09.07.2015 року Старобільсько-Новопсковського ОРВК. 08.07.2015 року пройдено лікарсько комісію про Старобільсько-Новопсковському ОРВК та визнано придатним до військової служби у ЗСУ (а.с. 18, 19).
Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову за мобілізацією, 08.07.2015 року о 19 год. 48
Відповідно до даних Державної прикордонної служби України від 21 липня 2015 року, ОСОБА_4 перетнув кордон 08.07.2015 о 19:48 годині на виїзд з України в рф, в пункті пропуску «Мілове» Старобільського району Луганської області (а.с. 23).
17 вересня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (а.с. 39-40).
Постановою слідчого від 17 вересня 2015 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук та зупинено досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України (а.с. 41-42).
В матеріалах клопотання міститься супровідний лист № 61/7029 від 18.09.2015 року, відповідно до якого копія повідомлення про підозру, копія пам'ятки про права та обов'язки та копія постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук направлялись за адресою реєстрації ОСОБА_4 (а.с. 43).
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об'єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею були досліджені наявні в матеріалах клопотання докази, а саме: витяг з ЄРДР, копії протоколів допиту свідків, протоколів огляду соціальних мереж від 15.04.2014 року, висновку експерта №СЕ-19/113-23/4209-ФП від 30.11.2023 року, повідомлення про підозру від 17 вересня 2015 року, постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного від 17 вересня 2015 року, ухвали слідчого судді Новопсковського районного суду про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.42 КПК України).
Як вбачається з долучених матеріалів клопотання, 17 вересня 2015 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Письмове повідомлення про підозру відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_4 не було вручено в день їх складання слідчим або прокурором, про що свідчить відсутність підпису підозрюваного у відповідному полі письмового повідомлення про підозру.
Згідно положень вищезазначеної статті, у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складання, таке повідомлення вручається у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з ч.ч. 1, 2, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Статтею 136 (глава 11) КПК України встановлено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
При цьому, ключовим є те, що особа отримує таке повідомлення під розписку.
Так, в матеріалах доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає жодного належного підтвердження отримання підозрюваним ОСОБА_4 повідомлення про підозру або ознайомлення з його змістом іншим шляхом, а тому відсутні підстави вважати, що зазначене письмове повідомлення про підозру було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. 42 КПК України.
Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Отже, слідчому судді не надано доказів того, що ОСОБА_4 належним чином, відповідно до вимог КПК України, повідомлений органом досудового розслідування про підозру у кримінальному провадженні № 12015130510000265 від 10.07.2015, а також, що останній набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Згідно вимогам ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як:
- до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Отже, можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чітко окреслюється суворістю покарання і наявності у підозрюваного судимості. Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий (а.с. 44-46).
Так, ст. 336 КК України передбачено покарання за ухилення від призову за мобілізацією та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Право на свободу й особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини. Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, оскільки розгляд запобіжного заходу може відбутись за відсутності особи, яка є підозрюваною в кримінальному провадженні, а ОСОБА_4 , на переконання слідчого судді, не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні № 12015130510000265 від 10.07.2015, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у його відсутності, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозоюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному 10.07.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130510000265 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1