Справа № 188/663/24
Провадження № 2-а/188/20/2024
18 жовтня 2024 року смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Фесик Ю.В.
справа №188/663/24
позивач: ОСОБА_1
відповідачі:
ОСОБА_2 , поліцейський сектору реагування ПП ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області;
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області
вимога: визнати неправомірними дії працівника поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, 02.03.2024 року відносно позивача ОСОБА_1 відповідачем незаконно винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ББА № 306053 за порушення: - пункту 30,2 Правил дорожнього Руху - забруднений номерний знак на транспортному засобі;
- пункту 2.15 Правил дорожнього Руху,
за що передбачена адміністративна відповідальність:
- за частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відсутній страховий поліс.
Вказаною Постановою серія ББА № 306053 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 02.03.2024 року , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 та частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно наданої відповідачем, поліцейським СРПП ВП № 3 Солодовником В.С., позивачу ОСОБА_1 . Постанови серія ББА № 306053 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складеної 02.03.2024 року . зміст якої взагалі не можливо прочитати, так як виписана нерозбірливим почерком, тобто, копія Постанови серія ББА№ 306053 заповнена таким чином, що її не можливо фізично прочитати, а тому позивачу ОСОБА_1 взагалі не зрозуміла фабула порушених начебто ним Правил дорожнього руху.
Позивачем ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції які зупинили автомобіль марки Шевроле модель «Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , останнім здійснювалася відеозйомка на місці події, із якої видно, що номерний знак на автомобілі марки Шевроле модель «Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 - освітлювався.
Крім того, позивач ОСОБА_1 на зауваження відповідача поліцейського СРПП ВП № 3 ОСОБА_2 про начебто забруднений номерний знак який знаходився на автомобілі марки Шевроле модель «Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , в присутності працівників поліції на місці зупинки було протерто номерний знак який знаходився на автомобілі марки Шевроле модель «Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 .
На вимогу поліцейського СРПП ВП № 3 ОСОБА_3 ОСОБА_1 було надано для прочитання та перевірки страховий поліс, який містився в мобільному телефоні позивача в додатку «ДІЯ» але, відповідно до відео, знятого ОСОБА_1 , поліцейському СРПП ВП № 3 ОСОБА_2 цього було недостатньо.
Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.35 Закону України "Про національну поліцію", зупинка його транспортного засобу була неправомірною.
Крім того, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у Постанові серія ББА № 306053 від 02.03.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 та частиною 1 статті 126 КУпАП є недоведеним а тому Постанова серія ББА № 306053 підлягає скасуванню.
Просить суд визнати дії відповідачів незаконними, а постанову протиправною та скасувати її.
Представник відповідача направив до суду відзив, доказів до суду не надав.
Відповідачем позовні вимоги не визнано, вважає вищевказані вимоги необґрунтованими виходячи з наступного:
02.03.2024 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, поліцейський СРПП ВП № 3
Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_2 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 306053.
Згідно п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 121-3 та ст. 126 КУпАП виноситься на місці.
Як вбачається з постанови від 02.03.2024 серії ББА № 306053 поліцейським СРПП ВП № 3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровські області лейтенантом поліції ОСОБА_4 зафіксовано, 02.03.2024 о 23 год. 45 хв. в м. Першотравенськ, по вул, Кобзаря, 9, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHEVROLET AVEO, д.н. НОМЕР_1 , з недостатньо освітленим номерним знаком та був відсутній чинний страховий поліс, чим порушив п.п. 2.9.в та п.п. 2.1.ґ ПДР України тобто, скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім того, представник ГУНП в Дніпропетровській області цитувала положення п.п.2.9 ПДР та ч.1 ст.121-3 КУпАП зазначаючи про забруднений номерний знак транспортного засобу позивача та відсутність чинного страхового полісу про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до вимог п.п.2.1.ґ ПДР та складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Представник ГУНП в Дніпропетровській області вважає, що у діях відповідача вбачається склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП.
ГУНП не має можливості, в якості доказів надати копію вищезазначеної постанови у відношенні ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що остання була направлена до Петропавлівського районного ВДВС Північного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса).
Крім того, відповідно до п. З розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлений у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб.
Враховуючи вищевикладене надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР гр. ОСОБА_1 02.03.2024 не представляється можливим у зв'язку з закінченням термінів зберігання.
Крім вищезазначеного, відповідач вважає , що відеозапис, наданий позивачем на DVD диску є підтвердженням адміністративного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 .
Вимогу про стягнення з відповідача судових витрат вважає неправомірною.
Сторони надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Вивчивши позов, відзив, матеріали справи, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Постановою серії ББА№306053 від 02.03.2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн., за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови встановити склад правопорушень, які кваліфіковано позивачу є неможливим, у зв'язку з тим, що текст постанови складено нерозбірливо, крім того, копія постанови наданої відповідачем позивачу, низької якості.
Тобто сама постанова не дає можливості з'ясувати всі об'єктивні обставини справи та перевірити достовірність викладеного у постанові факту порушення вимог законодавства. Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності дій посадової особи, яка винесла постанову, відповідачем не наведено.
З наданого позивачем відеозапису вбачається, що запис нагрудними камерами поліцейських не вівся. Поліцейські спочатку зазначили про слабе освітлення номерного знаку транспортного засобу, яким керував позивач, але позивач зазначив, що освітлення здійснювалось відповідно до технічних характеристик транспортного засобу, натомість поліцейським було неправомірно запропоновано замінити освітлення на більш потужне, і вже після цього поліцейським зазначено про забруднення номерного знаку транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП складом адміністративного правопорушення є забруднення номерного знаку , якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів. Відповідно до відеозапису забрудненість номерного знаку не відповідала таким вимогам, літери та цифри були чітко визначені, а сам знак мав незначне покриття світло сірого кольору, яке легко було усунено рукою позивачем, який протер номерний знак.
Судом встановлено, склад правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП у діях водія ОСОБА_1 відсутній.
Наданим позивачем відеозаписом також підтверджується, що ОСОБА_1 у телефоні показував поліцейському наявність у нього чинного страхового полісу.
В позові зазначено про наявність страхового полісу у за стосунку «Дія».
Відповідно до вимог п. 2.1.ґ ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Наявність у позивача страхового полісу на електронному носії не спростована стороною відповідача навіть у відзиві.
Крім того, згідно з п.21.2 закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко вказано: контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Інших причин складення протоколу про відсутність полісу автоцивілки у поліції немає.
Отже є лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність:
- при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху;
- при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, якщо водій нічого не порушив і на нього не складається протокол, то штрафувати його за відсутність полісу страхування поліцейський не має права.
Таким чином, обов'язок водія пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року, справа № К/800/13938/17.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення у діях позивача передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 ст.251 КУпАП зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
З аналізу вищезазначених правових норм на ОСОБА_1 поширюється принцип презумпції невинуватості, оскільки його винуватість у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП, не доведена допустимими і належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Стороною відповідача не надано суду в якості доказів оригіналу постанови та відео файли з нагрудних камер поліцейських, які фіксували порушення ПДР гр. ОСОБА_1 02.03.2024.
Суд відхиляє обґрунтування відповідача про неможливість надати відповідні докази, посилаючись на п.3 розділу VIII Інструкції від 18.12.2018 № 1026 щодо строку зберігання так як відповідно до п.4 розділу VIII Інструкції и застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено, крім того оригінал постанови про притягнення позивача не може бути знищеним і у випадку передачі іншій юридичній особі, може бути витребуваний для передачі суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України ( 254к/96-ВР )
обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП не доведений, тож постанова підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 211, 217, 241-246, 250, 255, 257-263, 286 КАСУ, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , поліцейський сектору реагування ПП ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії працівника поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 306053 від 02.03.2024 року про накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-3 та ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. скасувати.
Провадження по справі про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 121-3 та ст. 126 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Стягнути з відповідача, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областіЄДРПОУ 40108866 на користь позивача, ОСОБА_1 пасп.ID №007925383 виданий 19.07.2022 орган 1238 прож. АДРЕСА_1 сплачений при подачі судовий збір в розмірі 1211 грн.20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. М. Курочкіна