Справа № 175/3862/22
Провадження № 2/185/99/24
18 жовтня 2024 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судового засідання Вакули В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
В провадженні суду перебуває зазначена вище цивільна справа.
До початку розгляду справи по суті представник позивача заявив відвід головучому судді Перекопському М.М. посилаючись на те, що у позивача є обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, оскільки останній приймав участь в якості представника відповідача у справі №160/11215/23 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Представник відповідача відвід заявлений представником позивача не підтримала.
Вислухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 36 ЦПК УКраїни суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи №160/11215/23 головуючий суддя Перекопський М.М., діючи як виконуючий обов'язки голови суду, представляв інтереси Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Обставини справи №160/11215/23 безпосередньо стосуються дій суду під час розгляду даної справи №175/3862/22. За результатами розгляду справи №160/11215/23 було ухвалено рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , яке набрало законної сили.
Відповідно до практики ЄСПЛ, п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру, тобто кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
За таких обставин, з метою недопущення будь-яких сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді, враховуючи обставини зазначені представником позивача щодо участі головуючого судді в іншій справі, безпосередньо пов'язаній з даною справою, вбачаються підстави для задоволення відводу.
Керуючись ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Задовольнити заяву представника позивача про відвід головуючому судді Перекопському М.М.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання суддею) та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Перекопський