Справа № 183/5167/24
№ 1-кп/183/1526/24
16 жовтня 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 у зв'язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024041350000557 від 03.05.2024 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12024041350000557 від 03.05.2024 стосовноОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 у зв'язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України, відповідно до якого ст. 51 КУпАП була викладена в новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна наразі вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Отже внаслідок прийняття закону втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , оскільки вартість майна становить 1834,20 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з вищевказаних підстав, просив його задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи заявлене прокурором клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 27 квітня 2024 року приблизно о 18 годині 00 хвилин перебував у середині будинку АДРЕСА_3 , де побачив ланцюгову бензинову пилу марки Forte модель FG 52-45, червоного кольору, яка належить ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_4 виник раптовий, протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, повторно, шляхом зловживання довірою, у зв'язку з чим останній попрохав у ОСОБА_5 вказану ланцюгову бензинову пилу, та повідомив, що поверне її 29 квітня 2024 року. На вказане прохання останній погодився та передав вказану ланцюгову бензинову пилу ОСОБА_4 .
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману, знаходячись у вказаний час та місці, своєю поведінкою створив такі умови, за яких потерпілий ОСОБА_5 був впевнений у поверненні ОСОБА_4 належного йому майна, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, не бажаючи повертати майно, вийшов з будинку разом із ланцюговою бензиновою пилою марки Forte модель FG 52-45, червоного кольору.
Після цього, ОСОБА_4 з ланцюговою бензиновою пилою марки Forte модель FG 52-45, червоного кольору, з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 2092 гривні 50 копійок.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Частина 1 статті 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно зі ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність, та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України, при цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінально процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України, раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з положеннями ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 7 КПК України визначено перелік загальних засад кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність.
Частиною 1 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон № 3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ стаття 51 КУпАП була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 3028,00 грн.
Таким чином, з 09.08.2024 дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3028,00 грн.
За правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на викладене, вищенаведені зміни в законодавстві призвели до часткової декриміналізації діяння, вони мають зворотну дію в часі і тому скасовують кримінальну відповідальність особи у разі заподіяння останньою шкоди у розмірі меншому, аніж встановлено нормою вищезазначеного закону.
Як убачається з обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні ним шахрайства на суму 2092,50 грн. і внаслідок прийняття Закону № 3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , що скасовує його кримінальну відповідальність за вчинені ним дії.
Частиною 3 статті 479-2 КПК України передбачено, що у разі якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Отже, виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що внаслідок прийняття Закону № 3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , і обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, та доходить висновку про необхідність закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 1893,20 грн. (висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 09.05.2024 № СЕ-19/113-24/2592-ТВ).
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 4, 5 КК України, ст. ст. 284-288, 350, 372, 376, 479-2 КПК України, суд
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 у зв'язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024041350000557 від 03.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речовий доказ - бензинову пилу марки «Forte» модель «FG 52-45», яку передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити за належністю потерпілому.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1893 гривні 20 копійок.
Повний текст ухвали складено і оголошено 17 жовтня 2024 року о 08 годині 30 хвилин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1