Справа № 183/7035/24
№ 3/183/4095/24
15 жовтня 2024 року м. Самар
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
Фролова В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
29.06.2024, о 22.50 годині, в Новомосковському районі, с. Піщанка, вул. Комсомольська, 6, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Москвич 412 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, адміністративне правопорушення вчинено повторно протягом року, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом передачі тверезому водієві.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду матеріалу засобами поштового зв'язку та смс - повідомленням, а також через офіційний сайт судової влади, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 674671, яким зафіксовано факт правопорушення;
- рапортом інспектора ВРПП Новомосковського РВП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Проник О.І. відповідно до якого останній вказав, що під час несення служби в с. Піщанка Новомосковському районі по вул. Комсомольській, 6, був зупинений транспортний засіб Москвич 412 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням
ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння. В ході перевірки документів у гр. ОСОБА_1 , встановлено, що його позбавлено в праві керування таким транспортним засобом строком на один рік, та виявлені ознаки сп'яніння, але від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку останній відмовився.;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від якого ОСОБА_1 відмовився проходити огляд, що зафіксовано на службову бодікамеру;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2024;
- поясненням ОСОБА_1 наданими під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до яких останній підтвердив факт керування транспортного засобу після вживання алкогольних напоїв, також підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці і в медичному закладі.;
- відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) патрульного поліцейського, яким зафіксовано, що гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (03:54с.) та підтвердив факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (відео №2).;
- копією постанови судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2024, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до інформації ТСЦ МВС № 1246 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 01.10.2024 №183/7035/24/3/183/4095/24, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питання щодо отримання водійського посвідчення до територіальних сервісних центрів на території України не звертався.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого: ч. 2 ст. 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
За таких обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу, тому у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень ОСОБА_1 .
В той же час слід зазначити, що за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
При цьому, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, складаючи висновок в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, не аналізувала норми КУпАП, зокрема статтю 30 цього Кодексу.
У той же час Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_2 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, зокрема ч. 1 ст. 130 КУпАП, що також узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки
ОСОБА_1 не надавалося таке право і останній взагалі його не має.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною третьою цієї статті.
Згідно з постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2024, яке набрало законної сили 17.02.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Враховуючи викладене, при накладенні на ОСОБА_1 остаточного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами необхідно приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2024, яке набрало законної сили 17.02.2024, строк якого становить 3 місяці 27 днів.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та на підставі ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 279, 280 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 34 000 гривні, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Приєднати на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до накладеного адміністративного стягнення невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до постанови судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2024, яке набрало законної сили 17.02.2024, строк якого становить 3 місяці 27 днів, та остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 34 000 гривні, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік 3 місяці 27 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом 3 місяців.
Суддя В.О. Фролова