Справа №750/7559/24
Провадження №3/750/2521/24
17 жовтня 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
27.05.2024 о 00:13 год. ОСОБА_1 м. Чернігові по вул. Героїв Чорнобиля, біля буд. 61, керував транспортним засобом BMW-320, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу Драгер, результат огляду позитивний 1,30 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 04.06.2024 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Ю.О. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, з якими адвокат була ознайомлена 07.06.2024, що підтверджується відповідними записами на заяві. 28.06.2024 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Ю.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 03.07.2024, яке було задоволено судом і розгляд справи було відкладено на 24.07.2024. 23.07.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі.
У подальшому, ОСОБА_2 та його захисник в судові засідання не з'явились, жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, до суду не надійшло.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.
Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.
За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим той і скористався. Крім того, захисник ОСОБА_3 була ознайомлена з матеріалами справи.
Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
Опитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП старший лейтенант поліції Удовенчик В.М. суду показав, що протокол складав він. Так, ОСОБА_1 було зупинено за порушення комендантської години, здійснювали нагляд за сферою безпеки дорожнього руху. В ході спілкування з водієм у останнього виявили ознаки алкогольного сп'яніння. Запропонували пройти огляд на місці, водій погодився та пройшов такий. З результатом погодився, заперечень не було, тому склали протокол і відсторонили водія від керування транспортним засобом. Є відеозапис, на якому зафіксований рух автомобіля
Заслухавши пояснення свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також письмові пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з пунктами 7, 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0.2 проміле алкоголю в крові.
Так, не дивлячись на фактичне заперечення ОСОБА_1 своєї вини, викладених у письмових поясненнях 23.07.2024, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, послідовними поясненнями свідка ОСОБА_4 , а також дослідженими матеріалами справи - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №884956 від 27.05.2024, де інспектором викладені обставини цього правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.05.2024, чеком з результатами тестування на приладі DRAGER ALCOTEST 7510 ARND-0026 від 27.05.2024 з результатами 1,30‰ проміле, розпискою ОСОБА_1 від 27.05.2024, рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Віктора Удовенчика від 27.05.2024, копією постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2245819 від 27.05.2024, відеозаписом до протоколу серії ААД №884956 від 27.05.2024, проглянутому в судовому засіданні.
Зазначені пояснення свідка ОСОБА_4 є допустимими, узгоджуються з іншими доказами по справі.
Будь-яких даних про те, що вищезазначений свідок зацікавлений у розгляді справи або мав б підстави обмовити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні не встановлено.
Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.
Протокол було підписано поліцейським, який його склав, та ОСОБА_1 без зауважень.
Слід зазначити, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортну, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені в с.247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Суд встановлені по справі докази оцінює у сукупності з зазначеними правовими нормами і вважає, що ОСОБА_1 під час керуванням транспортним засобом марки BMW-320, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння, на пропозицію працівника поліції пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки - погодився, пройшов огляд і не заперечував його результати, а тому, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що вони зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Позицію ОСОБА_1 щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки з проглянутого судом відеозапису, долученого до протоколу, слідує, що ОСОБА_1 жодного разу не вказав працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом. Після чого, під час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 останніми були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які названі водієві, та запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки, на що водій ОСОБА_1 погодився, однак спочатку намагався уникнути продуття, і лише з 3 спроби, після повідомлення тому поліцейськими, що такі дії будуть розцінені як ухилення, продув прилад Драгер, який показав результат - 1,30 проміле. З результатом погодився, вказав, що вживав вранці алкоголь, все розуміє, погоджується з результатом, при підписанні чеку з результатами зазначав, що не міг подумати, що алкоголь залишиться, буде уважнішим, претензій не має, все розуміє, з усім згоден.
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлений діючим законодавством. Жодного тиску працівниками поліції здійснено не було. Будь-яких порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, судом у діях працівників поліції не встановлено.
З приводу посилання ОСОБА_1 на відсутність в матеріалах справи направлення його до закладу охорони здоров'я та не роз'яснення його права на проходження огляду у лікарні, оскільки він не був згоден з результатом огляду на місці зупинки, суд зазначає наступне.
Даними відеозапису встановлено, що 27.05.2024 о 00:13 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові, по вул. Героїв Чорнобиля, біля буд. 61, керував транспортним засобом BMW-320, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений поліцією за порушення комендантської години. Затим, під час спілкування з водієм у поліцейських виникли підозри щодо перебування того у стані алкогольного сп'яніння, названо відповідні ознаки такого і запропоновано пройти огляд на визначення такого стану на місці зупинки. ОСОБА_1 на вимогу поліцейського погодився пройти такий огляд на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу приладу «Драгер», пройшов такий, при цьому під час невдалих спроб продуття працівниками поліції повідомлялось, що в разі ухилення від огляду на місці зупинки, дії будуть розцінені як ухилення від проходження огляду, показник якого склав 1,30 проміле алкоголю в крові. При цьому ОСОБА_1 не заперечував правильність його ідентифікації як водія, зазначав про вживання зранку алкоголю, не вказував незгоду з результатами проведеного огляду поліцейським та не заперечував проти складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Це узгоджується зі змістом акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, в якому ОСОБА_1 підтвердив згоду з результатами названого огляду із застосування приладу «Драгер» і засвідчив це своїм підписом. Усупереч доводам ОСОБА_1 , на відеозаписі останній виклав загальну позицію погодження з наявністю в його діях правопорушення, жодним чином не вказуючи на незгоду саме з результатами проведеного огляду.
Тому за обставин досліджуваної ситуації в поліцейського не було підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки, виходячи з тлумачення положень ст. 266 КУпАП, такий медичний огляд проводиться лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Більш того, позиція захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні докази керування ним автомобілем спростовується і зафіксованим фактом керування на відеозаписі, оскільки, як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 не заперечує факту керування, добровільно проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», при цьому не повідомляє працівників поліції про те, що він не є водієм. Крім цього, на час того, як автомобіль було помічено поліцейськими, під'їзду їх до нього, ОСОБА_1 перебував один в автомобілі на місці водія, фари та габарити у автомобілі були ввімкнені, у автомобілі світиться задній стоп-сигнал, тобто автомобіль було зупинено ОСОБА_1 саме на вимогу поліцейських, а отже пояснення щодо відсутності доказів керування надані ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Тобто, докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду надані не були.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь