Справа №766/10986/24 н/п 2/766/11097/24
16 жовтня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом адвоката Бурдиги Владислава Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
встановив:
Адвоката Бурдига В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтував тим, що з 17.10.2015 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на майбутнє та вирішення сімейних проблем. Це призвело до взаємної втрати довіри та любові один до одного. Сторони перестали вести спільне господарство з лютого 2023 року, та їх шлюб вже припинений та існує лише формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, у зв'язку з чим шлюб просить розірвати. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ». Також просила стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, також просила стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00грн. та стягнути з відповідача витрати на нотаріальне посвідчений переклад доказу у розмірі 600,00грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивача та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивача, позов просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзив на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 17.10.2015 році міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №1299, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 виданого міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в поточному навчальному році 2023/2024 навчається у Комунальному дитячому садку св.Юзефа. Довідка видана на прохання матері дитини ОСОБА_5 , відповідно до довідки від 26.06.2024року.
Частина 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 2ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу та посилається на те, що шлюб має формальний характер, подружні відносини припинено, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити її інтересам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення аліментів на дитину, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 і 11 Конвенції» та є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п. 17Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз'яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров'я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши фактичні обставини справи, наявність у сторін неповнолітньої дитини та її проживання та перебування на повному утриманні матері, враховуючи відсутність даних та належних та допустимих доказів про наявність на утриманні відповідача ще однієї дитини, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині наявного існування обов'язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину.
Приймаючи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дитини, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 09.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Докази, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. та витрати на нотаріальне посвідчений переклад доказу у розмірі 600,00грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано договір про надання юридичної допомоги, акт прийняття наданих послуг №1 відповідно до договору про надання правничої допомоги №104-2024, квитанція про оплату послуг адвоката, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 8000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати в сумі 1211 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов про розірвання шлюбу задоволено в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на нотаріальне посвідчений переклад доказу у розмірі 600,00грн. не підлягають задоволенню, оскільки не є судовими витратами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 24, 56, 104, 105, 110, 112,180,181,182,191 СК України, ст. ст.12,13,141, 263-265 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов адвоката Бурдиги Владислава Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.10.2015 році Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №1299.
Після розірвання шлюбу прізвище подружжя залишити без змін « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 09.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. І. Кузьміна