11 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №160/4303/24
адміністративне провадження №К/990/38455/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 160/4303/24 за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме ухилення від повторного (після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року по справі №160/14267/23) розгляду у встановленому порядку заяви позивача "Про надання посвідки на тимчасове проживання" та зобов'язати відповідача повторно розглянути вказану заяву у встановленому порядку;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме: ухилення від розгляду у встановленому порядку заяви позивача від 3 травня 2023 року "Про надання дозволу на імміграцію", поданої до Центрально-міського РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області та зобов'язати відповідача розглянути вказану заяву у встановленому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви-анкети ОСОБА_1 №100178474 від 19 жовтня 2022 року про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні після визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28 жовтня 2022 року №167 (№12031300016369) «Про відмову в оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні» у судовому порядку.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 №100178474 від 19 жовтня 2022 року про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні після визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28 жовтня 2022 року №167 (№12031300016369) «Про відмову в оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні» у судовому порядку та прийняти рішення з дотриманням вимог пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та зниження посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322 та з урахуванням висновків, викладених у судових рішеннях.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 «Про надання дозволу на імміграцію» від 3 травня 2023 року та не прийняття за даною заявою відповідного рішення у встановленому законодавством порядку.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 «Про надання дозволу на імміграцію» від 3 травня 2023 року та прийняти за даною заявою рішення у встановленому законодавством порядку, з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України з огляду на наступне.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у цій справі.
Верховний Суд зазначає, що за правилами пунктів 3 та 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі, з-поміж іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, заявник оскаржує до суду касаційної інстанції постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, якою було залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.
Водночас у прохальній частині касаційної скарги заявник просить суд скасувати тільки постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року і не зазначає жодних вимог щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.
Зважаючи на це заявнику слід уточнити вимоги касаційної скарги стосовно чіткого перелічення судових рішень.
Крім того, Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2024 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами попередніх інстанцій щодо однієї вимоги немайнового характеру.
Відтак, скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі: 2 422,40 грн (3028* 0,4*1*200%).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: 1) касаційної скарги у новій редакції, в якій чітко перелічити судові рішення, які оскаржуються, із зазначенням меж їхнього оскарження; 2) документ про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 160/4303/24 за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду