14 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №240/34023/23
адміністративне провадження №К/990/36784/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №240/34023/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати пенсії у розмірі, визначеному ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання здійснити нарахування та виплату такої з 01.06.2023.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 13.12.2023 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
27.09.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №240/34023/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На думку Позивача, відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновки у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Подібні спірні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, а саме від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 15.05.2024 у справі №400/12171/21, від 03.07.2024 у справі №460/13832/23, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №240/34023/23 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №240/34023/23.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №240/34023/23.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/34023/23
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Л.В. Тацій
С.М. Чиркін