14 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №240/88/24
адміністративне провадження №К/990/37356/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 240/88/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд: визнати протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати з 10.11.2023 позивачці пенсії згідно із статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та зобов'язати вчинити відповідні дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
01.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 240/88/24.
Одночасно з касаційною скаргою подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржниця посилається на те, що отримавши 13.09.2024 ухвалу Верховного Суду від 21.08.2024 про повернення їй вперше поданної касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 240/88/24, яку нею було подано в межах строку на подання касаційної скарги, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вона без зволікань, з метою реалізації її права на касаційне оскарження судових рішень вдруге звернулася з касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку на касаційне оскарження і скаржниця реалізувала право повторного звернення до касаційного суду без зайвих зволікань, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1 - 4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Скаржниця, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування положень Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII), Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України від 29.06.2021 № 1584-IX «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23 та від 15.05.2024 у справі №400/12171/21 щодо права особи, яка має статус особи потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІ групу, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно з положеннями статті 54 Закону №796-XII.
Отже, наведені позивачкою доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржникцею на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, а також для забезпечення сталості та єдності судової практики.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 240/88/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 240/88/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/88/24 за вищевказаним позовом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
.......................
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду