Справа № 495/5791/24
Номер провадження 1-кп/495/828/2024
18 жовтня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі
головуючого - одноособово судді- ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
провівши у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області підготовче судове засідання по обвинувальному акту, внесеного до ЄРДР за № 12024162240000476 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого- ОСОБА_3
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали, якою обрано запобіжний захід, спливає 19.10.2024 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав доцільним продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки він обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, у зв'язку з чим він може переховатися від суду, незаконно вливати на свідків та представника потерпілого, чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, просив обрати домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він має постійне місце проживання, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, потерпіла, свідки, не досліджені письмові докази, суд вважає що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, суд, керуючись п.п.1,2 ч.4 ст.183 КПК України доходить висновку про неможливість визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 369-372, 392-395 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного західу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 діб, який діє до16.12.2024 року включно.
Керуючись п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Повний текст ухвали оголошено 18.10.2024 року о 15.30 год. у залі судових засідань, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя : ОСОБА_1