16 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1661/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши
заяву Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600)
до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (58023, м.Чернівці, вул. Комунальників, 12, код ЄДРПОУ 03328907)
про стягнення заборгованості в сумі 2751701,01 грн.
Представники сторін:
від стягувача - Валентинова О.М., представник;
від боржника - Подгорецька О.В., представник.
ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 задоволено позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та стягнуто на його користь з Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1739067,91 грн, 15% річних в сумі 557157,84 грн, 455475,26 грн інфляційних втрат та 33020,41 грн судового збору.
08.10.2024 від Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» надійшла заява (вх.№2538) про розстрочення виконання рішення суду від 17.09.2024 у справі №926/1661/24.
09.10.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2024 заяву Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про розстрочення виконання рішення суду (вх.№2538) призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2024.
14.10.2024 Господарським судом Чернівецької області отримано письмові пояснення стягувача на заяву про розстрочення виконання рішення суду в яких він не заперечував проти задоволення вищевказаної заяви.
У судовому засіданні представниця боржника підтримала подану заяву про розстрочення виконання рішення суду. Представниця стягувача не заперечувала проти її задоволення.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Боржник просить задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення та розстрочити виконання рішення суду згідно поданого графіку до 21.03.2025, обґрунтовуючи зокрема це тим, що комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» має важливе значення для забезпечення потреб територіальної громади, та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Чернівецької міської територіальної громади, оскільки є невід'ємним елементом існування й розвитку міського простору Чернівецької міської територіальної громади. Діяльність підприємства є фінансово збитковою.
Суд враховує те, що боржник в добровільному порядку вже розпочав погашення заборгованості з 24.09.2024 шляхом сплати платежів на розрахункові рахунки стягувача, що підтверджується й самими представниками в даному судовому засіданні.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Суд зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
З урахуванням встановлених обставин, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду до 21.03.2025 включно згідно поданого графіку, що, не порушуючи баланс інтересів обох сторін, надасть можливість боржнику відновити свою господарську діяльність, покращити фінансовий стан та самостійно виконати рішення суду у даній справі при максимальному дотриманні співмірності наслідків для боржника з інтересом кредитора отримати грошові кошти у повному обсязі.
Суд вважає, що встановлений строк розстрочення виконання рішення жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Керуючись ст. 234,235,331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (вх.№2538) про розстрочення виконання рішення суду від 17.09.2024 у справі №926/1661/24 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення суду згідно наступного графіку:
Назва платежуДата першого платежуДата останнього платежуСума боргу, грнКількість будніх днівРозмір платежу в день, грнЗагальна сума щоденних платежів, грнЗалишок суми, що виник у зв'язку із заокругленням, який буде оплачений з останнім платежем, грнРозмір останнього платежу, грн
заборгованість за спожиту електроенергію24.09.202421.03.20251 739 067,9112913 481,151 739 068,500,5913 480,56
інфляційні втрати,% річних, судовий24.09.202421.03.20251 045 653,511298 105,841 045 653,700,198 105,65
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.10.2024
Суддя Микола ГУРИН
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.