29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" жовтня 2024 р. м. Хмельницький Справа № 924/809/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судових засідань Демчук М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго», м.Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Гриснюка Дениса Сергійовича, м. Хмельницький
про стягнення заборгованості в сумі 31 818,42 грн.
Представники сторін:
від позивача: Яковлев А.В. за довіреністю 4/02 від 02.01.2024
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін
До Господарського суду Хмельницької області 30.08.2024 надійшла позовна заява Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до фізичної особи-підприємця Гриснюка Дениса Сергійовича про стягнення заборгованості в сумі 31 818,42 грн., з яких: основний борг - 29 600 (двадцять дев'ять тисяч шістсот) гривень 39 копійок, пеня - 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 73 копійки, інфляційні втрати - 1153 (одна тисяча п'ятдесят три) гривні 99 копійок, 3% річних - 479 (чотириста сімдесят дев'ять) гривень 31 копійки.
Ухвалою суду від 04.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/809/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено засідання для розгляду справи по суті на 25.09.2024.
25.09.2024 ухвалою суду розгляд справи по суті відкладено на 16.10.2024 у зв'язку з неявкою відповідача, повторно повідомлено відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Позивач - Міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго» (далі - МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», позивач) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на невиконання фізичною особою-підприємцем Гриснюком Д.С. укладеного між ним, як споживачем, та позивачем, як виконавцем, умов договору №6797/1732 від 17.03.2020, згідно якого позивач надає відповідачу послугу з постачання теплової енергії у приміщення площею 84,9 кв.м по вул. Проскурівській, 44 в м. Хмельницькому. В будівлі, в якій перебуває відповідач, встановлено загальнобудинковий лічильник обліку теплової енергії.
Зазначає, що позивачем за договором послуги надано вчасно і в повному обсязі згідно тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1212 від 26.10.2023 «Про встановлення та застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних організацій міському комунальному підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго».
Натомість фізична особа-підприємець Гриснюк Д.С. свої зобов'язання по оплаті послуг не виконує, у зв'язку з чим за період з 01.11.2023 по 01.05.2024 виникла прострочена заборгованість за договором в сумі 29600,39 грн., що підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, вказує, що з відповідача підлягають стягненню за період з 11.12.2024 по 26.08.2024 інфляційні втрати за час прострочення - 1153,99 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 479,31 грн., а також пеня у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення - 584,73 грн.
В якості правових підстав позову посилається на ст.174 Господарського кодексу України, ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Представник позивача під час судового розгляду спору підтримав позовні вимоги, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, станом на 15.10.2024 заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, нарахування пені здійснено згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідач - фізична особа-підприємець Гриснюк Денис Сергійович не скористався правом участі в судових засіданнях, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки в судові засідання не повідомив, причин неподання доказів не вказав; належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання йому ухвал суду поштовими відправленнями за адресою місцезнаходження, зареєстрованою в установленому законом порядку, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ).
Ухвали суду від 04.09.2024, 25.09.2024 повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судом враховуються положення пункту 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якого днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення відповідача про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
17.03.2020 між Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго», як виконавцем, та фізичною особою-підприємцем Гриснюком Денисом Сергійовичем, як споживачем, укладено договір №6797/1732 з індивідуальним споживачем з постачання теплової енергії (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Пункт 3.1 Договору містить інформацію про споживача: 29000, м.Хмельницький, вул. Проскурівська, номер будинку 44, опалювальна площа (об'єм) приміщення споживача - 84,90 кв. метрів; теплове навантаження будинку (об'єкта) Гкал/год 0,0048.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на ділянках тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку. Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (абз. 1, 3, 4 п.12 Договору).
Відповідно до п.33 Договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на теплоенергію та обсягу спожитої послуги.
Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на теплову енергію складає: для потреб інших споживачів (крім населення) 1551,07 грн. з ПДВ.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазнгачену комунальну послугу, виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх в дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на веб-сайті виконавця www.teplo.km.ua.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п.34 Договору).
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 число місяця, але не може перевищувати місяць (п.35 Договору).
Виконавець формує та не пізніше 3 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше, ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п.36 Договору).
Відповідно до п.37 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Споживач зобов'язаний: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування, у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу, сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором; (п.п.3, 5 п.44 Договору).
Згідно з п. 47 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до законодавства та цього договору.
Відповідно до п.48 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі не більше як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Згідно п.55 Договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 17.01.2020.
У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (абз. 2 п.58 Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою МКП «Хмельницьктеплокомуненерго».
Додатком №1 до Договору є акт розмежування балансової належності (експлуатаційної відповідальності) по вул. Проскурівській, 44.
Додатком №2 до Договору є розрахунок втрат теплової енергії через ізольовану поверхню трубопроводів за рахунок охолодження води в тепломережі по вул. Проскурівській, 44.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1212 від 26.10.2023 «Про встановлення та застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних організацій міському комунальному підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго» та втрату чинності рішення виконавчого комітету від 10.11.2022 №851», встановлено МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» економічно обґрунтовані тарифи. Так, згідно п.п.1.2.3 цього рішення встановлено тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб інших споживачів на рівні 3576,12 грн./Гкал (з ПДВ).
Рахунок №1732 від 30.11.2023 сформований МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» для платника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , за договором №6797/1732 за листопад 2023 року на суму 4059,25 грн., 20.12.2023 скерований платнику поштовим відправленням рекомендованим листом.
Рахунок №1732 від 27.12.2023 сформований МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» для платника фізичної особи ОСОБА_1 , кафе Craft, АДРЕСА_2 , за договором №6797/1732 за грудень 2023 року на суму 6263,51 грн., 24.01.2024 скерований платнику поштовим відправленням рекомендованим листом.
Рахунок №1732 від 29.01.2024 сформований МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» для платника фізичної особи ОСОБА_1 , кафе Craft, АДРЕСА_2 , за договором №6797/1732 за січень 2024 року на суму 9332,59 грн., 16.02.2024 скерований платнику поштовим відправленням рекомендованим листом.
Рахунок №1732 від 27.02.2024 сформований МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» для платника фізичної особи ОСОБА_1 , кафе Craft, АДРЕСА_2 , за договором №6797/1732 за лютий 2024 року на суму 5123,98 грн., 13.03.2024 скерований платнику поштовим відправленням рекомендованим листом.
Рахунок №1732 від 26.03.2024 сформований МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» для платника фізичної особи ОСОБА_1 , кафе Craft, АДРЕСА_2 , за договором №6797/1732 за березень 2024 року на суму 4439,18 грн., 18.04.2024 скерований платнику поштовим відправленням рекомендованим листом.
Рахунок №1732 від 29.04.2024 сформований МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» для платника фізичної особи ОСОБА_1 , кафе Craft, вул. Проскурівська, 44, за договором №6797/1732 за квітень 2024 року на суму 381,88 грн., 16.05.2024 скерований платнику поштовим відправленням рекомендованим листом.
Також позивачем надано розрахунок заборгованості фізичної особи - підприємця Гриснюка Дениса Сергійовича з листопада 2023 року по квітень 2024 року включно, згідно якого станом на 01.05.2024 заборгованість становить 29600,39 грн.
Позивач стверджує, що відповідачем не здійснювалась оплата за надані послуги за вказаний період.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, судом береться до уваги таке.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи 17.03.2020 між Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго», як виконавцем, та фізичною особою-підприємцем Гриснюком Денисом Сергійовичем, як споживачем, укладено договір №6797/1732 з індивідуальним споживачем з постачання теплової енергії.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ч.1 ст.1). До житлово-комунальних послуг належать, серед іншого, послуги з постачання теплової енергії (ст. 5 вищевказаного закону).
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Пунктом 34 укладеного між сторонами Договору визначено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладення Договору тариф на послугу з постачання теплової енергії складає для потреб інших споживачів (крім населення) 1551,07 грн. з ПДВ.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на веб - сайті виконавця: www.teplo.km.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Також у п. 58 Договору сторони передбачили, що у разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Зважаючи на вищевказані положення законодавства та договору, розмір плати за послугу з постачання теплової енергії, наданої відповідачу, розраховувався позивачем, виходячи із розміру тарифу на теплову енергію, що визначений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1212 від 26.10.2023.
В силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Обов'язок відповідача оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, закріплений також у п.п.3 п. 44 Договору.
Згідно з п. 36 Договору виконавець формує та не пізніше 3 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 37 Договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Матеріалами справи стверджується, що за договором №6797/1732 про надання послуг з постачання теплової енергії МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» надало фізичній особі ОСОБА_1 послуги з опалення приміщення кафе Craft по вул. Проскурівській, 44 в м.Хмельницькому, про що відповідачеві виставлено рахунки від 30.11.2023, 27.12.2023, 29.01.2024, 27.02.2024, 26.03.2024, 29.04.2024 на загальну суму 29600,39 грн.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками справи не надано доказів оплати відповідачем заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 29600,39 грн., що виникла в період з 01.11.20232 по 01.05.2024.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» про стягнення з фізичної особи-підприємця Гриснюка Д.С. 29600,39 грн. боргу за надані послуги згідно договору №6797/1732 від 17.03.2020.
Окрім того, як слідує з позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 11.12.2023 по 26.08.2024 пені у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, що становить 584,73 грн., інфляційних втрат за час прострочення - 1153,99 грн. та 3% річних від простроченої суми - 479,31 грн., згідно поданих розрахунків.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).
Згідно ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.343 ГК України платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до п.48 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі не більше як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним (ч.6 ст.232 ГК України).
Згідно поданого розрахунку позивачем здійснено нарахування пені за простроченими зобов'язаннями за договором за кожен місяць, а саме: 1) за період з 11.12.2023 по 26.08.2024 від 4059,25 грн. боргу на суму 105,54 грн.; 2) за період з 11.01.2024 по 26.08.2024 від 6263,51 грн. боргу на суму 143,43 грн.; 3) за період з 12.02.2024 до 26.08.2024 від 9332,59 грн. боргу на суму 183,85 грн., 4) за період з 11.03.2024 по 26.08.2024 від 5123,98 грн. боргу на суму 86,60 грн., 5) за період з 11.04.2024 по 26.08.2024 від 4439,18 грн. на суму 61,26 грн., 6) за період з 13.05.2024 до 26.08.2024 від 381,88 грн. боргу - 4,05 грн.
Суд відхиляє твердження представника позивача про те, що норма ч.1 ст. 26 Закону України "Про комунальні послуги", згідно якої здійснено нарахування пені позивачем, є спеціальною нормою відносно норми ч.6 ст.232 ГК України, оскільки не обмежує період нарахування пені за простроченим зобовязанням, як необгрунтовані та безпідставні. Суд зауважує, що наведені норми узгоджуються між собою, оскільки норма, визначена ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює вимоги щодо розміру пені, а ч. 6 ст. 232 ГК України - вимоги щодо присічного строку нарахування пені, за винятком випадків, встановлених договором або законом.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум пені суд встановив, що такі нарахування проведені позивачем неправильно з огляду на порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України при визначенні періодів нарахування пені з 11.12.2023 по 26.08.2024, з 11.01.2024 по 26.08.2024 та з 12.02.2024 по 26.08.2024, які належить визначати з 11.12.2023 по 10.06.2024; з 11.01.2024 по 10.07.2024; з 12.02.2024 до 11.08.2024, а тому вимога про стягнення 584,73 грн. пені підлягає задоволенню частково на суму 510,04 грн., а в стягненні 74,69 грн. пені належить відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, відповідно до якого вважає, що позивачем нараховано інфляційні втрати в межах суми допустимої до стягнення, відтак заявлені інфляційні втрати в розмірі 1153,99 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних від простроченої суми, суд дійшов висновку, що позивачем правильно здійснено нарахування 479,31 грн. 3% річних за період з 11.12.2024 по 26.08.2024, а відтак вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 29600,39 грн. основного боргу; 510,04 грн. пені; 479,31 грн. - 3% річних; 1153,99 грн. інфляційних втрат.
Розподіл судових витрат між сторонами належить здійснити в порядку, визначеному ст.ст.123, 129 ГПК України, а саме: судові витрати зі сплати судового збору, сплаченого в порядку ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Гриснюка Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» (29000, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, буд. 5, код ЄДРПОУ 03356571) 29600 (двадцять дев'ять тисяч шістсот) 39 копійок основного боргу; 510 (п'ятсот десять) гривень 04 копійки пені; 479 (чотириста сімдесят дев'ять) гривень 31 копійку - 3% річних; 1153 (одну тисячу сто п'ятдесят три) гривні 99 копійок інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень витрат зі сплати судового збору.
У частині стягнення 74 (сімдесяти чотирьох) гривень 69 копійок пені в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.10.2024.
Суддя О.І. Шевчук