Справа № 301/1902/20
Провадження № 11-кп/4806/589/24
про відмову у відкритті провадження
18.10.2024 м. Ужгород
Cуддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу, яку подав прокурор Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2024 року,
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - відмовлено.
Обрано щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши ОСОБА_3 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, на строк 60 днів, тобто до 22.11.2024.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці до 22 листопада 2024 року включно, а саме:
1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись за межі Хустського району Закарпатської області, без дозволу прокурора та суду.
Попереджено обвинуваченого ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передано на виконання до ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.
На вказану ухвалу прокурор Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, як незаконну та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Перевіривши зміст апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за поданою скаргою, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зазначений вище перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю узгоджується зі змістом ст. 422-1 КПК України, якою регламентований порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
У даному випадку прокурором оскаржується ухвала, якою обрано щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши ОСОБА_3 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, на строк 60 днів, тобто до 22.11.2024, яка до вищевказаного переліку судових рішень не входить.
Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З урахуванням наведеного прокурору Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 слід відмовити у відкритті провадження з розгляду його апеляційної скарги, оскільки оскаржуване ним судове рішення, відповідно до вимог КПК України, не може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя апеляційного суду,
Відмовити прокурору Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження з розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2024 року про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши ОСОБА_3 залишати місце проживання.
Копію ухвали, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати прокурору Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1