15.10.2024 Справа №607/16195/24 Провадження №2/607/3322/2024
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У липня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 5 000,00 грн, щомісячно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 січня 2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 40 та видано свідоцтво про одруження.
У 2005 році від спільного шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_4 який є повнолітнім, та донька ОСОБА_3 , 2011 року народження, про що 26 квітня 2011 року було складено відповідний актовий запис № 915 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції).
Донька Дана проживає разом з позивачкою, яка щоденно піклується про неї, займається її навчанням, здоров'ям та забезпеченням належних побутових умов, тобто здійснює повне її утримання. Відповідач протягом тривалого періоду часу, жодної участі в утриманні доньки не бере.
ОСОБА_1 має проблеми зі здоров'ям, а тому не може в повній мірі оплачувати факультативні заняття доньки, у неї також виникають труднощі щодо купівлі шкільного приладдя, необхідного для навчання.
У зв'язку із значними витратами позивачка немає можливості повністю забезпечити всі потреби доньки, а тому звертається до суду з позовом про стягнення аліментів.
Ухвалою судді від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 607/16195/24. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що протягом тривалого періоду часу сторони не проживають разом. Відповідач самоусунувся від утримання дитини та не допомагає дочці, хоча і працює неофіційно та отримує дохід. Щодо заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.
Згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Заслухавши доводи позивачки, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 20 січня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, сторони 20 січня 2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України зареєстрували шлюб, про що зроблено запис за №40.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 квітня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 972 Великогаївської сільської ради від 19 липня 2024 року виданої ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_1 , про те, що до складу її сім'ї входять: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За встановлених обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СК України).
Частиною 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років - 3 196,00 грн.
Отож, суд встановив, що у сторін у шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір'ю. Позивачка самостійно забезпечує дитину свім необхідним, оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги. Водночас, ОСОБА_2 є працездатним, інших утриманців не має. Стан здоров'я відповідача суд вважає задовільним, оскільки доказів про зворотне суду не надано та в судовому засіданні не здобуто, відповідно може отримувати достатній постійний дохід і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття.
В свою чергу ОСОБА_2 , не надав жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги.
З урахуванням вищенаведених положень законодавства, встановлених обставин справи, беручи до уваги рівність обов'язку батьків утримувати їх спільну дитину, суд доходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 4 000 (чотири тисячі),00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, з подальшою індексацію відповідно до закону, починаючи стягнення з дня подання позову - 24 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Суд вважає, що менший розмір аліментів не буде достатнім для належного виховання та утримання дитини та забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статями 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 4 000 (чотири тисячі),00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, з подальшою індексацію відповідно до закону, починаючи стягнення з дня подання позову - 24 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 211,20 грн судового збору.
Копію рішення направити відповідачу у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 18 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя О. Герчаківська