Справа № 132/2949/24
3/132/1698/24
іменем України
18 жовтня 2024 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не зазначений, за ч.1 ст.187 КУпАП,
ОСОБА_2 , будучи особою, відносно якої постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2024р. у справі №127/40382/23 був встановлений адміністративний нагляд, згідно умов якого він зобов'язаний реєструватись в територіальному відділу поліції два рази на місяць, а саме кожну першу та останню суботу щомісяця, 07.09.2024р. не з'явився на відмітку до відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, чим порушив вимоги п.4 постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2024р., вчинивши тим самим правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений в передбаченому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення не надавав, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористався. В матеріалах справи наявне письмове пояснення ОСОБА_2 , згідно якого останній свою вину визнає та не заперечує проти обставин, зазначених у протоколі.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
За наявності передбачених законом підстав, а також з огляду на дотримання судом вимог ст.38, 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За диспозицією частини 1 статті 187 КУпАП, відповідальність за даною нормою настає у разі порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції - що тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №155988 від 19.09.2024р. вбачається, що ОСОБА_2 , будучи особою, відносно якої постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2024р. у справі №127/40382/23 був встановлений адміністративний нагляд, згідно умов якого він зобов'язаний реєструватись в територіальному відділу поліції два рази на місяць, а саме кожну першу та останню суботу щомісяця, 07.09.2024р. не з'явився на відмітку до відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, чим порушив вимоги п.4 постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2024р.
ОСОБА_2 відповідно до письмових пояснень, свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав, зазначивши, що 07.09.2024р. не з'явився на реєстрацію до відділення поліції без поважних причин.
Окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2024р., письмовим поясненням правопорушника, рапортом працівника поліції, та іншими матеріалами.
Зібрані в справі докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачається.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість та достатність застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.
Крім цього, у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 187, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170грн.00коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605грн. 60коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя