Справа № 132/2428/24
3/132/1424/24
Іменем України
14.10.2024 Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О.,
розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
27.06.2024 р. близько 23 год. 30 хв. в Вінницькій області Хмільницький район м. Калинівка, вул. Дзержинського, 39 водій ОСОБА_1 керував електро скутером «Maxxter» без д.н.з. в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у присутності матері ОСОБА_2 із застосуванням приладу «Драгер 6820», на місці зупинки т/з, під безперервну відео фіксацію, результат позитивний 1,37 %.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції закону на момент вчинення даного адміністративного правопорушення), відповідальність за даною нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 в присутності його законного представника матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав.
Згідно ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано:
- протокол про адміністративне правопорушення від 27 червня 2024 року ААД № 883381 з якого вбачається, що 27.06.2024 р. близько 23 год. 30 хв. в Вінницькій області Хмільницький район м. Калинівка, вул. Дзержинського, 39 водій ОСОБА_1 керував електро скутером «Maxxter» без д.н.з. в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у присутності матері ОСОБА_2 із застосуванням приладу «Драгер 6820», на місці зупинки т/з, під безперервну відео фіксацію, результат позитивний 1,37 % ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння «Драгер 6820» від 27.06.2024 р.;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.06.2024 року;
-рапортом працівника поліції ;
-диском із відео фіксацією.
Як вбачається із змісту протоколу, ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні правопорушення у неповнолітньому віці, що свідчить про необхідність дотримання законодавства, яке забезпечує відповідні гарантії неповнолітньому під час притягнення його до відповідальності.
Так, при здійсненні провадження про притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка є неповнолітньою суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року («Пекінські правила»), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до абз. II і ІІІ п. «b» ч. 2 ст. 40 Конвенції про права дитини Держави-учасниці, зокрема, забезпечують, щоб кожна дитина, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство чи звинувачується в його порушенні, мала принаймні такі гарантії: негайне і безпосереднє інформування її про звинувачення проти неї, а у випадку необхідності, через її батьків чи законних опікунів, та одержання правової й іншої необхідної допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту; невідкладне прийняття рішення з розглядуваного питання компетентним, незалежним і безстороннім органом чи судовим органом у ході справедливого слухання згідно із законом у присутності адвоката чи іншої відповідної особи і, якщо це не вважається таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, зокрема, з урахуванням її віку чи становища її батьків або законних опікунів.
Мінімальні стандартні правила ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (Пекінські правила, 1985 р.) спрямовують на те, щоб кримінальні провадження щодо неповнолітніх здійснювались швидко і без будь-яких затримок; вимагають, щоб особи, які ведуть ці провадження, мали відповідну кваліфікацію; наказують поважати право неповнолітнього на конфіденційність, щоб уникнути заподіяння шкоди через непотрібну гласність; передбачають можливість закриття провадження за нереабілітуючими підставами для того, щоб обмежити негативні наслідки судового розгляду і вироку; рекомендують при виборі запобіжних заходів враховувати тяжкість, мотиви, причинив чинення злочину та особливості підлітка і виходити при цьому з принципу мінімальної достатності.
Здійснюючи провадження щодо неповнолітніх, у кожному окремому випадку судді, суд зобов'язані зважати, що особа набуває повної процесуальної дієздатності лише з досягненням повноліття та враховувати, що національним законодавством та міжнародними договорами закріплено особливий підхід до неповнолітніх правопорушників, що зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих, форм реалізації адміністративної відповідальності.
Міжнародними засадами, на яких ґрунтуються розгляд провадження щодо неповнолітніх є не тільки презумпція невинуватості неповнолітнього але і забезпечення права неповнолітнього на ефективний захист його інтересів, що передбачає обов'язкову участь захисника щодо неповнолітніх, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні правопорушення з моменту встановлення факту неповноліття, допит неповнолітнього у присутності захисника та забезпечення права батьків приймати участь у справі в якості законних представників неповнолітнього.
Так, відповідно до вимог ст. 270 КУпАП інтереси неповнолітнього мають право представляти законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Як встановлено з матеріалів провадження, ОСОБА_1 є неповнолітньою особою та на час вчинення правопорушення йому виповнилось 17 років.
Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Крім того, при затриманні неповнолітнього його батьки або опікун негайно повідомляються про таке затримання, а у разі неможливості такого негайного повідомлення, батьки або опікун повідомляються пізніше в найкоротші можливі терміни.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язково залучення законного представника.
При цьому, правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника в незалежності від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Зокрема, необхідно враховувати, що в цілому неповнолітні за рівнем інтелектуального і вольового розвитку відстають від дорослих, а їх життєвий досвід недостатній для того, щоб вони мали можливість об'єктивно оцінювати конкретну ситуацію та вибирати лінію поведінки, яка відповідає їх інтересам та можуть помилятись у тлумаченні змісту визначення наведеної правової поведінки. Для гарантування правового захисту неповнолітніх на досудовому слідстві і в судовому розгляді законом передбачено спеціальні норми, що встановлюють особливість провадження у цих справах.
Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно ст. 24-1 КУпАП,за вчинення правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані тільки такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173 4, 174, 183 1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 -1 цього Кодексу.
Встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вчинив адміністративні правопорушення у неповнолітньому віці.
З огляду на наведене, зважаючи на обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, вчиненим правопорушенням шкоди не завдано, слід дійти висновку про незначну суспільну небезпечність скоєного ним правопорушення.
Вказані обставини суттєво пом'якшують протиправність вчиненого ним вище зазначеного адміністративного правопорушення і дають можливість застосувати до нього захід впливу у вигляді догани, що буде достатнім превентивним заходом для неповнолітньої особи у даному випадку для попередження вчинення ним подібних та інших адміністративних правопорушень.
Згідност.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
А тому, оскільки до ОСОБА_1 вирішено застосувати захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАПу вигляді догани, а не адміністративне стягнення, то і судовий збір з нього не підлягає стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП та ст.13,24-1, 283-285 КУпАП,-
Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, на підставі ст. 24-1 КУпАП, застосувати до нього захід впливу у виді догани.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя : Ю.О. Аліменко