125/1469/24
2-о/125/67/2024
12.09.2024 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
при секретарі Рашевській О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Барська міська рада Вінницької області, про встановлення факту перебування на утриманні, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні. В обґрунтування заяви посилалася на те, що з 1998 року по 2000 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2000 році заявник та її чоловік ОСОБА_2 розірвали шлюб, але продовжували проживати разом, вести господарство та виховувати дітей по день його смерті. Від шлюбу мають двох дітей. Після смерті чоловіка, заявник звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, але отримала відмову, оскільки шлюб з ОСОБА_2 розірваний. Заявник просила суд встановити факт її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення пенсії.
У судове засідання адвокатом Чубар О.В. представником заявника ОСОБА_1 надано заяву про підтримання заяви у повному обсязі та її задоволення з підстав викладених у ній та наданих доказів.
Представник заінтересованої особи - Барської міської ради Вінницької області до суду не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.08.1998 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00041305140.
26.04.2000 року вони розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Від шлюбу у заявника та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 15.12.2022 року було встановлено факт спільного проживання без реєстрації шлюбу заявника та ОСОБА_1 як чоловіка та дружини з 2000 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу, по день смерті ОСОБА_2 , вони проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, разом виховували дітей. Їх матеріальне становище було важке, єдиним годувальником у сім'ї був ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася донька ОСОБА_5 . Заявник вийшла у декретну відпустку, займалася вихованням та доглядом дитини, у зв'язку з чим, не мала змоги працювати та отримувати дохід. Фактично з того часу вона з доньками перебували на утримані ОСОБА_2 , який був працездатний, офіційно працював та отримував дохід, що підтверджується довідкою ТОВ «Міжлісся», а також отримував доходи від проходження військової служби, так як з 2015 р. він являється учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розпочатою 24 лютого 2022 року ОСОБА_2 було мобілізовано, перебуваючи на військовій службі останній отримував відповідні виплати, які одразу перераховував заявниці на рахунок, що підтверджується випискою із банківської установи АТК «ПриватБанк» з її рахунку.
20.08.2022 р. ОСОБА_2 у бою за Батьківщину загину у районі м. Авдіївка Донецької області. Причина смерті: вибухова травма, перелом кісток черепу, що підтверджується свідоцтвом про смерть, довідкою про причини смерті.
Повідомлення про його смерть було вручено ОСОБА_1 , в якому зазначено, що цей документ є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку.
Після отримання повідомлення, саме заявник, як дружина, займалася похованням свого цивільного чоловіка, що підтверджується довідками №156 від 13.09.2022 р. та №230 від 14.09.2022 р., виданими Комунальним підприємством « Бар- благоустрій».
ОСОБА_1 було призначено та виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, її цивільного чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується випискою із банківської установи.
ОСОБА_1 має право на отримання пенсійних виплат, у зв'язку з чим звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника за загиблого ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із змінами та доповненнями.
За результатами розгляду звернення, ОСОБА_1 у серпні 2023 р. отримала відповідь про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника та зазначено, що дана пільга поширюється для дружин, якщо вони не взяли повторний шлюб та для призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка, додається копія свідоцтва про одруження для підтвердження родинних стосунків.
Дані відмови були оскаржені у Вінницькому окружному адміністративному суді, у задоволені заяв було відмовлено. Згідно мотивувальної частини рішення, соціальні та пенсійні пільги призначаються дружинам на підставі свідоцтв про реєстрацію шлюбу або особам, які перебували на утримання загиблого військовослужбовця.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявницею інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Крім того Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
За змістом ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до частини 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, ОСОБА_1 посилалась на те, що після розірвання шлюбу 26.04.2000 року, вона продовжувала проживати з ним спільно, і його заробітна плата, була постійним та основним джерелом для її існування.
Факт перебування заявниці на утриманні померлого підтверджено наданими та дослідженими письмовими доказами.
Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення пенсії, суд дійшов до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту перебування її на утриманні покійного ОСОБА_2 , з яким проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 19, 264, 265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області, по день його смерті.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя: