Справа № 517/1254/24
Провадження 1-кп/517/66/2024
18 жовтня 2024 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 при секретареві ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162390000530 від 26.07.2024 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саханське Ширяївського району Одеської області, українця, гр. України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України - не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
На початку 2022 року, (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим), ОСОБА_3 в мережі Інтернет придбав собі ніж в чохлі, який завжди носив з собою з ціллю самооборони та приготування їжі. Таким чином, з 2022 року діючи умисно, протиправно, не маючи спеціального дозволу, у порушення вимог Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частіш зброї та вибухових матеріалів» затвердженої Наказом міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, ОСОБА_3 носив постійно з собою ніж, без передбаченого законом дозволу до 25.07.2024 року.
Так, 25.07.2024 приблизно о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_3 знаходився на базарі, який розташований біля центрального парку в смт. Захарівка Роздільнянського району Одеської області де був зупинений працівниками СРПП відділення № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, де під час спілкування повідомив, що в нього під одягом є ніж. В ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено ніж, який відноситься до категорії холодної зброї, є контактною коротко-клинковою холодною зброєю колючої дії, виготовлений промисловим способом.
Таким чином ОСОБА_3 звинувачується у вчиненні дій, передбачених ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї без передбаченого дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі і показав суду, що в 2022 роцідійсно придбав в мережі Інтернет ніж, який завжди носив з собою. У вчиненому щиро розкаявся і просив суд суворо не карати.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, його вина була повністю встановлена в ході судового розгляду наданими суду матеріалами, дослідженими письмовими і речовими доказами, які суд, керуючись законом, оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, а також такими які в своїй сукупності між собою встановлюють провину обвинуваченого, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - носіння холодної зброї без передбаченого дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо.
При призначенні виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини які пом'якшують покарання.
Суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
Відповідно до досудової доповіді виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, так як він не становить небезпеки для суспільства.
Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» під час призначення покарання по кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді громадських робіт, оскільки з урахуванням особистості обвинуваченого, а також того, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому злочині, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у вигляді громадських робіт.
Запобіжний захід не обирався.
За вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.07.2024 року під час досудового розслідування.
При цьому, суд виходить з того, що п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України визначено, що у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання, застосовується спеціальна конфіскація.
Положеннями ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується, в тому числі, на підставі обвинувального вироку суду.
Згідно ч. 9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою ножа, що належать обвинуваченому.
Тому суд вважає, що оскільки кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою ножа, то зазначений речовий доказ підлягає спеціальній конфіскації, згідно ст. 96-1 КК України, ч.9 ст. 100 КПК України, як знаряддя злочину.
Цивільний позов не заявлено.
У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого потрібно стягнути процесуальні витрати у кримінальному провадженні, які були витрачені на залучення експертів та проведення судової експертизи, вартість якої становить 1514 гривень 56 копійок.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.07.2024 року на ніж загальною довжиною 22 см., довжина леза 11 см., довжина руків'я 11 см. та на лезі маркування 1428 А, надпис Columbia та чохол чорного кольору - скасувати.
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувати у власність держави наступні речові докази: ніж загальною довжиною 22 см., довжина леза 11 см., довжина руків'я 11 см. та на лезі маркування 1428 А, надпис Columbia та чохол чорного кольору, що належить ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: