Справа № 127/33140/24
Провадження 3/127/7961/24
17 жовтня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбаченач. 1 ст. 130 КУпАП.
02.10.2024 інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Кутяшевим І.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141024. З даного протоколу вбачається, що «02.10.2024 о 04 год. 35 хв. у м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе, 62, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kango, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори», тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Пояснив, що 02.10.2024 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Також ОСОБА_1 повідомив, що немає зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення.
Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.
Судом встановлено, що 02.10.2024 о 04 год. 35 хв. у м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе біля будинку № 62, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Renault Kango», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), визначено ознаки алкогольного сп'яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстратори 473369, 467736 та 472792, наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі - відеозаписи), вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення комендантської години та ПДР. Також із даних відеозаписів вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі - Порядок), огляд проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
-лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до п. 1 і п 6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції - ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції).
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з п. 4 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння».
Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан сп'яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд.
З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським було роз'яснено порядок проведення огляду на стан сп'яніння та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння; ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Суд враховує, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на обґрунтовану вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Всі досліджені у справі докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Вищевказане підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, наявними в матеріалах справи і дослідженими судом в ході розгляду справи, а також й поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
У засіданні ОСОБА_1 зазначив, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141024 від 02.10.2024, не має.
Судом встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, як те передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.
Таким чином, відмовившись від проведення огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому,що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 141024 від 02.10.2024, відмовою ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, зафіксованою в протоколі із застосуванням технічних засобів відеозапису, рапортом поліцейського Кутяшева І. від 02.10.2024, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, а також усними поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Водночас, судочинство повинно відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Хоча дії ОСОБА_1 і не призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, проте, будучи водієм особа несе певні обов'язки, за порушення яких настає відповідальність. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»).
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд прийшов до висновку, що у даній справі вищевказане стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-35, 38, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Суддя: