Справа №127/31084/24
Провадження № 1-в/127/928/24
15 жовтня 2024 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності за вироком Луганського обласного суду від 01.09.1997,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
засудженого: ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 засуджений до покарання у виді довічного позбавлення волі, яке є невідповідним Конституції України, вважає, що відбутий ним строк карально-ізольованого заходу не вважається виконанням обвинувального вироку, що свідчить, що держава 26 років не забезпечувала йому у визначеному законом порядку положення ч. 2 ст. 129-1 Конституції України, у зв'язку з чим він повинен бути звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно нього.
Засуджений ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 клопотання засудженого ОСОБА_3 підтримала та просила суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував, щодо задоволення клопотання засудженого, оскільки відсутні підстави для його задоволення.
Суд вислухавши думку засудженого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_4 , дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України слідує, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від відбування покарання. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
На даний час ОСОБА_3 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області - в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджено вироком Луганського обласного суду від 01.09.1997 до смертної кари - розстрілу із конфіскацією майна, в подальшому ухвалою Верховного Суду України від 24.02.1998 вирок Луганського обласного суду від 01.09.1997 щодо ОСОБА_3 змінено та виключено з вироку кваліфікацію дій за ст. ст. 17-93 п. «в» КК України як зайву, в решті вирок залишено без змін.
Ухвалою Луганського обласного суду від 15.09.2000 покарання у виді смертної кари - розстрілу із конфіскацією майна, відповідно до вироку суду замінено на довічне позбавлення волі.
Вирок набув законної сили та звернутий до виконання в межах строків виконання обвинувального вироку суду.
Стаття 80 КК України визначає правила звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. При застосуванні ст. 80 КК України мається на увазі обвинувальний вирок, який вступив у законну силу, але не спрямований на виконання або звернений до виконання, але не реалізований повністю або частково.
У даному випадку зміст клопотання та досліджені судом докази не свідчать про те, що закінчився строк давності виконання вироку суду, яким ОСОБА_3 засуджено до довічного позбавлення волі.
Суд враховує, що вирок Луганського обласного суду від 01.09.1997, яким засуджено ОСОБА_3 , набув законної сили та почав виконуватися з моменту набрання ним законної сили, а тому строк давності до вказаного обвинувального вироку не застосовується.
Так, під давністю виконання обвинувального вироку необхідно розуміти закінчення встановлених у законі відповідних строків із дня набрання обвинувальним вироком законної сили, а тому з огляду на встановлені вище обставини відсутні підстави вважати, що обвинувальний вирок відносно засудженого ОСОБА_3 у даній справі не виконувався та не виконаний у строки, передбачені ч. 1 ст.80 КК України.
Таким чином, законні підстави для застосування щодо засудженого ст. 80 КК України у даному випадку відсутні, а тому клопотання ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Щодо доводів засудженого ОСОБА_3 з приводу невідповідності призначеного йому покарання Конституції України, суд зазначає, що призначене ОСОБА_3 покарання у виді довічного позбавлення волі відповідає положенням та нормам діючого КК України.
Натомість, у даному випадку Вінницький міський суд Вінницької області не вправі переглядати судові рішення, які набрали законної сили. Такими повноваженнями положення ст. 537 КПК України суд не наділяють.
Крім того, суд звертає увагу, що на даний час на законодавчому рівні передбачено право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Із матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_3 відбув більше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання, а тому має право на розгляд щодо нього судом питання про заміну йому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у порядку, передбаченому ст. 82 КК України.
З урахування вказаного, суд приходить до висновку, що у клопотанні засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності за вироком Луганського обласного суду від 01.09.1997 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. ст. 369, 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд
У клопотанні засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності за вироком Луганського обласного суду від 01.09.1997- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: