Справа № 127/33410/23
Провадження № 1-в/127/850/24
15 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВМВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці подання провідного інспектора Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_5 про приведення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024 у відповідність до вимог чинного законодавства стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До Вінницького міського суду Вінницької області 11.09.2024 надійшло вищевказане подання фахівця Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024.
Представник ВМВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення подання представника ВМВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства стосовно ОСОБА_6 .
Заслухавши представника ВМВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, думку прокурора, дослідивши матеріали подання та матеріали справи засудженого, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ч. 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні. При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Як вбачається з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024, ОСОБА_6 визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковиний мінімум доходів громадян , це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн ( 2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.
Згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024, сума заподіяних збитків, завданих ОСОБА_6 по кожному епізоду становить менше 2684 грн.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_6 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024 року в справі №127/33410/23 в частині призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи вищезазначене, покарання призначене вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024 залишити без змін та ОСОБА_6 вважати засудженим за ч.1 ст. 357 КК України із призначенням покарання 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд-
Подання провідного інспектора Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_5 про приведення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024 у відповідність до вимог чинного законодавства стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024 у справі №127/33410/23 (провадження №1-кп/127/988/2023).
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2024 року в справі №127/33410/23 в частині призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч.1 ст. 357 КК України із призначенням покарання 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня оголошення.
Суддя: