Р І Ш Е Н Н Я№ 127/6019/24
07 жовтня 2024 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - адвоката Шарапанівської І.В.,
представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Стьоби Ю.М.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Вінницької міської ради - Крот В.Б.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кривцов Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кривцов Дмитро Валерійович про визнання договору міни недійсним,
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання договору міни недійсним, в якому просить визнати недійсним договір міни від 26.06.2023, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Д.В., зареєстрований в реєстрі за №229.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 12.03.2023 призначена опікуном ОСОБА_2 , який є дитиною позбавленою батьківського піклування.
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023, була позбавлена батьківських прав відносно нього. У власності ОСОБА_4 перебувало нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира на праві користування належить дитині ОСОБА_2 , оскільки він зареєстрований та проживав у даному помешканні.
26.06.2023 здійснено обмін квартири ОСОБА_4 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Д.В. Право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_3 .
Позивач вважає відчуження квартири протиправним, оскільки право на користування вказаним приміщенням мала дитина ОСОБА_2 , а відчуження квартири відбулося без дозволу Служби у справах дітей Вінницької міської ради. Відсутність зазначеного дозволу є підставою для визнання договору міни недійсним.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2024 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - адвоката Шарапанівської І.В. про забезпечення позову даній справі. Накладено арешт на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2706795305020, квартира загальною площею 41,6 кв.м., житловою площею 24 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору міни від 26.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Д.В. (а.с.40-41)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.04.2024 відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. (а.с. 76)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2024 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - адвоката Шарапанівської І.В. витребувано у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кривцова Д.В. належним чином завірену копію договору міни від 26.06.2023, зареєстрованого в реєстрі за №229, та копії документів, на підставі яких вчинено даний договір. (а.с.96)
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Стьоба Ю.М. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки при посвідченні договору міни нотаріус не володів інформацією про те, що малолітня дитина має права на спірну квартиру. ОСОБА_3 теж не була відома данна обставина, тому він є добросовісним набувачем даної квартири. Також зазначає, що малолітній ОСОБА_2 ніколи не був власником спірної квартири. (а.с.163-164)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. (а.с. 170)
Представник позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - адвокат Шарапанівська І.В. подала відповідь на відзив, в якій заперечувала проти тверджень викладених у відзиві. (а.с.177-178)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , залучено до участі в справі приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кривцова Д.В. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. (а.с.189)
Представник позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - адвокат Шарапанівська І.В. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Стьоба Ю.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Вінницької міської ради - Крот В.Б. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_2 є дитиною, позбавленою батьківського піклування, а тому потребує особливого захисту, у тому числі, з боку держави. Оскільки дитина мала право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , при вчиненні правочину щодо відчуження даного помешкання обов'язково була потрібна згода органу опіки та піклування на здійснення даного правочину. Таким чином, оспорюваний договір міни було укладено без дозволу органу опіки і піклування, що порушує права дитини ОСОБА_2 , а тому є усі підстави для визнання його недійсним.
Третья особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кривцов Д.В. в судовому засіданні пояснив, що чинним законодавством на нотаріусів не покладено обов'язок перевіряти наявність права користування відчужуваним житлом у малолітніх та неповнолітніх дітей, а тому він правомірно посвідчив оспорюваний договір міни. При цьому зазанчив, що якби він володів інформацією про те, що квартирою за адресою: АДРЕСА_2 має право користування малолітня дитина, яка при цьому має статус такої, що позбавлена батьківського піклування, він би відмовив в посвідченні спірного договору міни.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась повторно, про час та місце розгляду повідомлялась завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 31.08.2000, виданого Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 - частки, та ОСОБА_4 - частки. (а.с.11)
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Д.В.17.03.2023 та зареєстрованого в реєстрі за №27, ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_4 . (а.с.117)
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 23.02.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 16) Вказане також підтвержується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00037021434 від 29.09.2022. (а.с.19) Крім цього, з вказаного витягу вбачається, що відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №127/24173/22 задоволено позов Служби у справах дітей Вінницької міської ради до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передано дитину на опікування органу опіки та піклування Вінницької міської ради. Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь та на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі всіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.10.2022 і до дня повноліття сина (а.с.12-15)
Згідно з копією опису майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування від 14.02.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить на праві користування квартира за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.11)
Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №454 від 02.03.2023, малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. (а.с. 7)
Як вбачається з копії рішення Виконавчого комітету Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №110 від 12.03.2023, ОСОБА_1 було призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов'язано ОСОБА_1 вживати заходів, щодо захисту цивільних прав, інтересів та дбати про збереження, використання майна підопічного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.8-9)
Відповідно до копії договору міни посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Д.В. 26.06.2023 зареєстрованого в реєстрі за №229, ОСОБА_4 передає ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 прийняв у власність квартиру під АДРЕСА_4 , в обмін на частку у праві власності на житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , з відповідною часткою у праві власності на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий №0524587000:02:002:0260, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований житловий будинок. (а.с.109-111) В п.1.3 договору зазначено, що треті особи не мають прав на відчужувану за цим договором нерухомість, на момент підписання цього договору відсутні будь-які права третіх осіб, у тому числі відсутні права власності або користування нею малолітніми, неповнолітніми дітьми, недієздатними чи обмежено дієздатними особами, права інших осіб, які мають право на проживання в квартирі та житловому будинку, земельні сервітути, як постійні, так і тимчасові, відсутні.
В своїй заяві, поданій приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Кривцову Д.В., ОСОБА_4 стверджує, що на момент укладення договору міни квартири АДРЕСА_4 , малолітніх та неповнолітніх дітей, а також недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які б мали право користування або право власності на зазначену вище квартиру немає, фактично у квартирі ніхто не проживає. (а.с.112)
Факт реєстрації права власності на зазначену вище квартиру за ОСОБА_6 , згідно оспорюваного договору міни підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №364594122 від 06.02.2024. (а.с.20)
Згідно з копією витягу з реєстру Вінницької територіальної громади №2024/001249186 від 06.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.12.2012 по данний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.18)
З копії відповіді Служби у справах дітей Вінницької міської ради №31/00/005/10440 від 16.02.2024 вбачається, що орган опіки та піклування Вінницької міської ради дозволу (погодження) на укладення договору міни квартири за адресою: АДРЕСА_2 , право на користування якою має малолітня дитина, не надавав. (а.с. 21)
Відповідно до інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання №12903, виданої Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_4 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 10.07.2024. (а.с.48)
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.6 статті 203 ЦК України, будь-які правочини, що вчиняються батьками (усиновлювачами), не можуть суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.
Така вимога спрямована на створення можливостей для охорони майнових прав та інтересів вказаних осіб. Звичайно, діти за життя батьків (усиновлювачів), за винятком певних випадків, не мають відповідних прав на їх майно. Однак заради забезпечення недопущення порушення їх прав та інтересів і можливості реалізації батьками відповідних майнових прав щодо дитини передбачається, що при вчиненні будь-яких правочинів батьки мають враховувати права та інтереси дітей.
Ініціаторами (позивачами) звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним є насамперед сторона (сторони) цього правочину, хоча можуть бути будь-які інші заінтересовані особи. При цьому потрібно враховувати, що під особами, відповідно до частини першої статті 2 ЦК України, розуміються тільки фізичні та юридичні особи. До заінтересованих осіб в розумінні частини третьої статті 215 ЦК України належать і малолітні, неповнолітні чи непрацездатні діти сторони (сторін) правочину. Дитина-сирота та/або дитина, позбавлена батьківського піклування, також є заінтересованою особою в розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.
Згідно з ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.67 ЦК України, опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Згідно з ч.1 ст.59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №110 від 12.03.2023, ОСОБА_1 було призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаним рішенням зобов'язано ОСОБА_1 вживати заходів, щодо захисту цивільних прав, інтересів та дбати про збереження, використання майна підопічного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, оскільки малолітній ОСОБА_2 є заінтересованою особою щодо договору міни від 26.06.2023 у розумінні ч.3 ст. 215 ЦК України, а ОСОБА_1 є його опікуном, тому вона має право звертатися до суду з даним позовом, отже є належним позивачем.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.04.2016 у справі №6-589цс16, правочин, що вчиняється і суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 28.07.2021 в справі № 759/24061/19 зазначив, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
В постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 зазначено, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) .
В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У частині шостій статті 203 ЦК України передбачено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла (частина друга, третя статті 18 Закону України «Про охорону дитинства»).
При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним (частина друга статті 59 СК України).
Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право, зокрема на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала (пункт 2 частини першої статті 248 СК України).
Згідно з частиною першою, третьою статті 25 Закону України «Про охорону дитинства», діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави. У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України
Відповідно до частини першої-третьої статті 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування за місцем знаходження житла дітей несуть відповідальність за збереження зазначеного у частині першій цієї статті житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
Відповідно до ч.2, 4 статті 177 СК України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини. орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.
З копіїї документів на підставі яких вчинено договір міни, що посвідчений приватним нотаріусом Кривцовим Д.В. 26.06.2023 та відповіді Служби у справах дітей Вінницької міської ради №31/00/005/10440 від 16.02.2024 вбачається, що орган опіки та піклування Вінницької міської ради дозволу (погодження) на укладення договору міни квартири за адресою: АДРЕСА_2 , право на користування якою має малолітня дитина не надавав.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Судом встановлено, що 17.10.2022 малолітнього ОСОБА_2 направлено до КЗ «Вінницький центр соціально-психологічної реабілітації (рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №127/24173/22). До цього часу він з матір'ю проживав у квартирі, яка є предметом оспорюваного договору міни. З 25.12.2012 по данний час дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За цією ж адресою зареєстрована і проживала його мати до укладення даного договору. Згідно з копією опису майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування від 14.02.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить на праві користування квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Рішеннм Виконавчого комітету Вінницької міської ради №454 від 02.03.2023, малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Отже, внаслідок укладення 26 червня 2023 року оспорюваного договору відчужено квартиру, право на користування якою було збережено за дитиною, яка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та в силу вимог чинного законодавства їй гарантовано особливий захист і допомогу з боку держави.
Виходячи з наведеного вище, враховуючи, що ОСОБА_2 був влаштований до КЗ «Вінницький центр соціально-психологічної реабілітації», за ним всеодно збереглося право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Отже, правочин щодо відчуження спірного житлового приміщення на момент його укладення потребував згоди органу опіки та піклування, укладення оспорюваного договору суперечить інтересам дитини ОСОБА_2 , яка мають статус дитини, позбавленої батьківського піклування, порушує її охоронювані законом житлові права на квартиру, право користування за якою за нею зберігається протягом усього часу перебування у відповідних закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї.
З огляду на вище викладене, позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кривцов Дмитро Валерійович про визнання договору міни недійсним є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Отже, враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, а позивач на дату звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, з відповідачів у рівних частках в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст. 55, 67, 203, 215, 626, 715 ЦК України, ст. 59, 177, 248 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», 655 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 56, 59, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 202, 387, суд
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кривцов Дмитро Валерійович про визнання договору міни недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір міни від 26.06.2023, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кривцовим Дмитром Валерійовичем, зареєстрований в реєстрі за №229.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у рівних частках на користь держави судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ;
відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місцезнаходження: м. Вінниця, Соборна, 50;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору риватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кривцов Дмитро Валерійович, місцезнаходження : м. Вінниця, вул. Театральна, 40 (з8).
Повний текст рішення складено 17.10.2024.
Суддя