Справа №: 148/2092/24
Провадження №: 3/148/1001/24
16 жовтня 2024 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.ст. 130 ч.1, 126 ч.5 КУпАП,
29.08.2024о 20:00 год. водій ОСОБА_1 в с. Тиманівка, Тульчинського району керував автомобілем «ВАЗ21099»,д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від освідування на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
29.08.2024о 20:00 год. водій ОСОБА_1 в с. Тиманівка, Тульчинського району керував автомобілем «ВАЗ21099»,д/н НОМЕР_1 повторно протягом року без посвідчення водія, оскільки був позбавлений права керування транспортним засобом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Як убачається із матеріалів справи, останній у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також був повідомлений, що розгляд справи щодо нього відбудеться за викликом у Тульчинському районному суді Вінницької області.
Після надходження справи до Тульчинського районного суду Вінницької області, були вжиті заходи щодо повідомлення останнього про день, час та місце розгляду справи через поштове повідомлення, а також через SMS - повідомлення та був повідомленний про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Незважаючи на те, що судом вжито усіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи останній, не зважаючи на достовірну обізнаність про наявність справи щодо нього у Тульчинському районному суді Вінницької області, не вживав будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, відповідно до ст.268 ч.1 КУпАП, справу розглянуто за його відсутності.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ст. 126 ч.5 КУпАП передбачена за повторно протягом року Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом.
Статтею 130 ч.1 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст. 126 ч.5, ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 135219 від 29.08.2024 (а.с.2), який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 183515 від 29.08.2024 (а.с.24), який за змістом відповідає вимогам 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП;
- акт та направлення на огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с.5,6);
- копія постанови від 06.03.2024 (а.с.26);
- СD диском з відеозаписом, який належить Тульчинському РВП ГУНП у Вінницькій області (а.с.11).
Надані до суду протоколи про адміністративні правопорушення, на переконання суду відповідають вимогам ст.. 256 КУпАП, оскільки в них зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його поліцейським порушення за ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП.
Вказані протоколи про адміністративне правопорушення складені на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою поліцейським СРПП Тульчинського РВП з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, та містять дату і місце його складання, дані про особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто мають в собі всі необхідні відомості для вирішення справи і прийняття відповідного процесуального рішення.
При складанні протоколів про адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 126 ч.5 КУпАП, працівниками поліції дотримані вимоги ст.254-256 КУпАП та розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 р.
Жодних пояснень щодо незгоди з діями працівника поліції з приводу незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, під час складання протоколів ОСОБА_1 не викладено.
Із правами, встановленими ст.63 Конституції України, зокрема з правом на захист і ст.268 КУпАП ОСОБА_1 ознайомлений.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, не бажання водія) ПДР не містять.
Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.. 266 ч. 2 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків.
Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими та долучених до протоколу відео файлах з нагрудних камер працівників поліції, зокрема на оглянутому відеозаписі відзнятому на місці події, який відповідає вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager», на що він відповів відмовою. Також водієві повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП за керування транспортним засобом в стані сп'яніння і відмовою від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Повідомлено про розгляд справи Тульчинським районним судом.
Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що працівниками поліції правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано порушення п.2.5 ПДР України ОСОБА_1 .
Згідно постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пунктів другого, четвертого, шостого розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Згідно п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров'я.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи, - відсутні, а тому, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 130 ч.1, 126 ч.5 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.. 36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, на підставі ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, слід призначити адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 126 ч.5 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 будучи особою, яка вчинила правопорушення за ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2920,00 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 23, 33, 36, 126, 130, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнати винним в скоєні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП та на підставі ст. 36 ч.2 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу (Рахунок UA418999980313080149000002001, Отримувач ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, Код отримувача 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм..подат.) .
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307,308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. Відповідно до вимог ст. 308 ч.2 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: