Справа № 132/3050/24
Провадження №1-кп/132/389/24
Вирок
Іменем України
11 жовтня 2024 року місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022330000110 від 29 липня 2024 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нижньовартовськ Тюменської області, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, розлученого, непрацевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
ОСОБА_3 - у період часу з 20 жовтня 2009 року по 01 вересня 2024 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей за наступних обставин. Так, відповідно до рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2009 року у справі № 2-959/2009, ОСОБА_3 зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із 23 липня 2009 року щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття. На підставі цього судового рішення, постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 20 жовтня 2009 року відкрито виконавче провадження № 15383436, з його примусового виконання. Однак, ОСОБА_3 , маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), достовірно знаючи про необхідність їх сплати, та будучи обізнаним і попередженим в письмовій формі про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, у період часу з 20 жовтня 2009 року по 29 квітня 2012 року, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, на роботу не влаштувався та на облік до Калинівського відділу Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості в якості безробітного не став, грошові кошти (аліменти) на утримання неповнолітньої дитини не сплачував, будь-якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно судове рішення не виконував, чим злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 в період часу з 30 квітня 2012 року по 16 травня 2013 року, діючи умисно, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, перебуваючи на обліку в Калинівському відділі Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості, приховуючи свої доходи від стягнення з них аліментів на утримання дитини, в порушення вимог частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», грошові кошти на утримання неповнолітнього сина не сплачував, хоча мав таку можливість, отримавши допомогу по безробіттю в загальній сумі 6174грн.11коп., та ненадавши державному виконавцю відомості про свої доходи. Вподальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 в період часу з 17 травня 2013 року по 05 липня 2017 року, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, на роботу не влаштувався та на облік до Калинівського відділу Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості в якості безробітного не став, грошові кошти (аліменти) на утримання неповнолітньої дитини не сплачував, будь-якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно судове рішення не виконував, чим злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 в період часу з 01 квітня 2019 року по 01 вересня 2024 року, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, на роботу не влаштувався та на облік до Калинівського відділу Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості в якості безробітного не став, грошові кошти (аліменти) на утримання неповнолітньої дитини не сплачував, будь-якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно судове рішення не виконував, чим злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_3 , спрямованих на злісне ухилення ним від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), у період з 20 жовтня 2009 року по 01 вересня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 239860грн.66коп., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Частиною першою статті 302 КПК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Як свідчать матеріали кримінального провадження № 42024022330000110 від 29 липня 2024 року, під час досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду, у зв'язку із чим, прокурором у порядку, передбаченому частиною першою статті 302 КПК України, надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підтвердження даних обставин, до обвинувального акта в передбаченому законом порядку додані:
заяву потерпілої особи щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;
заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;
матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Відповідно до частини другої статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно частини третьої статті 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду, беручи до уваги, що прокурором надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
За положеннями частин першої, другої статті 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.164 КК України, тобто у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), повністю доведена.
Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесене до кримінального проступку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42024022330000110 від 29 липня 2024 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Нижньовартовськ Тюменської області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, розлучений, непрацевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України від 02.08.2024 року, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має.
За довідкою-характеристикою, виданою 08.08.2024 року заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Калинівської міської ради Вінницької області ОСОБА_7 , матеріалами компрометуючого характеру відносно ОСОБА_3 міська рада не володіє.
Як слідує з консультативних висновків спеціалістів, складених 02.08.2024 року Комунальним підприємством «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Санкція частини 1 статті 164 КК України передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.03.2020 року по справі №290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру діяння, відсутністю пом'якшуючих обставин, та наявністю обтяжуючої обставини, беручи до уваги особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення, а саме у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, оскільки дане покарання на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Визначаючи даний вид покарання, суд приймає до уваги наступний факт, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів) протягом досить тривалого часу (з 20 жовтня 2009 року по 01 вересня 2024 року), в результаті чого виникла заборгованість із їх сплати на загальну суму 239860грн.66коп., що вказує на грубе нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов'язками, який будь-яких дій, направлених на сплату коштів на утримання неповнолітньої дитини, та погашення виниклої заборгованості зі сплати аліментів не вживав та не вживає до теперішнього часу, що істотно негативно впливає на законні права та інтереси дитини щодо достатнього рівня матеріального забезпечення її життєво важливих потреб, а тому, на переконання суду, ОСОБА_3 так і не усвідомив та не засудив вчинені ним протиправні дії, що свідчить про те, що в його свідомості не змінилися ціннісні орієнтири, та не усунулися ті її негативні риси, які призвели до вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, покарання у виді громадських робіт буде неефективним та недостатнім для його виправлення.
Згідно частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речові докази, вилучені в ході розслідування кримінального провадження, а саме рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2009 року у справі № 2-959/2009 /постанова начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 від 02.08.2024 року/; довідки-розрахунки заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 15383436, видані Калинівським відділом державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) /постанова начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 від 09.09.2024 року/, після набуття вироком законної сили, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження № 42024022330000110 від 29 липня 2024 року.
Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження, як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, не застосовувався.
Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.
Керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, вилучені в ході розслідування кримінального провадження, а саме рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2009 року у справі № 2-959/2009 /постанова начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 від 02.08.2024 року/; довідки-розрахунки заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 15383436, видані Калинівським відділом державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) /постанова начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 від 09.09.2024 року/, після набуття вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження № 42024022330000110 від 29 липня 2024 року.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя