125/2039/24
1-кс/125/340/2024
08.10.2024 м. Бар Вінницької області
Слідча суддя Барського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: ініціатора скарги ОСОБА_3 ,
представника ініціатора скарги адвоката ОСОБА_4 в режимі відеконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 29.08.2024 про закриття кримінального провадження №42024022130000066 від 07.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,
03.10.2024 до суду надійшла скарга ОСОБА_3 , подана адвокатом ОСОБА_4 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Скарга мотивована тим, що 06.08.2024 ОСОБА_3 звернулась із заявою до Жмеринської окружної прокуратури щодо нанесення їй тілесних ушкоджень 27.06.2024 її сусідкою та племінницею. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2024 за №42024025140000066.
27.08.2024 винесено постанову про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_3 де вказано, що у ОСОБА_3 мали місце: синці по зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, на шиї ззаду, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу.
З даного приводу ОСОБА_5 повідомила, що під час вище вказаної події 27.06.2024 у неї з ОСОБА_3 на грунті довготривалих неприязних відносин виник конфлікт. Однак, під час даної сварки ОСОБА_5 жодних тілесних ушкоджень їй не завдавала та умислу завдати тілесних ушкоджень не мала. Крім того, ОСОБА_5 бачила, як ОСОБА_3 падала на цементованих сходах біля будинку, від чого могли і утворитися синці на коліні. Будучи допитаною ОСОБА_6 дала аналогічні покази. Під час проведення розслідування була допитана скаржниця ОСОБА_3 яка наполягала на своїх доводах та наполягала, що відносно неї вчинено кримінальний проступок, що полягав у заподіяння їй тілесних ушкоджень.
29.08.2024 дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вважає, що вказана постанова про закриття кримінального винесена з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, під час проведення розслідування не було встановлено відомостей про вчинення відносно заявниці злочину. За основу дізнавачем взято позицію осіб, на яких скаржиться ОСОБА_6 , про те, що вона, нібито, впала на бетонні сходи і таким чином заподіяла собі тілесні ушкодження. Вказана обставина не може бути підставою для закриття кримінального провадження. Факт падіння не підтверджують свідки, які були неподалік конфлікту і допитані дізнавачем. Під час розслідування слідчим допущено неповноту та односторонність: не проведено необхідних заходів по встановленню свідків (очевидців) події та не проведено їх допит, між потерпілою та особами, на яких вона вказує, що завдавали їй тілесні ушкодження, не проведено одночасного допиту для встановлення істини по справі та усунення протиріч в показах, перевірено слідчим шляхом наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень передбачених статтею 126, 296 КК України, не досліджено обставини заподіяння потерпілій моральних та матеріальних збитків через вчинення відносно неї насильницьких дій. Фактично дізнавач не прийняла всіх заходів, що необхідні для встановлення істини по справі.
На підставі викладеного просив скаргу задовольнити і скасувати постанову про закриття кримінального провадження №42024025140000066 від 07.08.2024 та кримінальне провадження повернути для організації подальшого досудового розслідування.
У судовому засіданні ОСОБА_3 і її представник адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали з викладених у ній мотивів і просили задовольнити. ОСОБА_3 додатково пояснила, що у день нанесення їй тілесних ушкодень не змогла звернутися до лікаря, оскільки лікар не приймає після обідку,тому звернулася до лікаря наступного дня. Заявила клопотання про долучення до матеріалів скарги копії консультаційного висновку спеціаліст, який її оглядав, і надала для огляду у судовому засіданні оригінал висновку і картки із записами лікаря. ОСОБА_3 заперечила факт падіння зі сходів і зазначила, що тілесні ушкодження нанесли їй ОСОБА_6 і ОСОБА_8 .
Дізнавач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Від органу дізнання надійшли для огляду слідчому судді матеріали кримінального провадження.
Відповідно до частини 3 статті 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши доводи учасників розгляду, дослідивши матеріали скарги, оглянувши надані дізнавачем матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Постанова слідчого, прокурора складається з обов'язкових частин, передбачених частиною 5 статті 110 КПК України, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Мотивування постанови про закриття кримінального провадження полягає в детальному викладенні мотивів закриття провадження з посиланням на встановлені обставини кримінального провадження і докази, які підтверджують ці обставини.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, дізнавач зобов'язаний провести швидке, повне та неупереджене розслідування
Встановлено, що згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 29.08.2024, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024025140000066 від 07.08.2024, закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
В обґрунтування постанови дізнавач зазначила, що ОСОБА_6 бачила, як ОСОБА_3 падала на цементованих сходах біля будинку, від чого могли і утворитися синці на коліні. Під час досудового розслідування допитано свідків, які в своїх показах повідомили, що вони бачили та чули, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 27.06.2024 у вказаний час дійсно відбувався конфлікт на підвищених тонах із періодичним вживанням один до одного нецензурної лайки. Однак, встановлені свідки не бачили, щоб хтось завдавав ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Яким чином, ОСОБА_3 могла отримати тілесні ушкодження їм не відомо.
Дізнавач зазначила, що дана подія не містить усіх необхідних ознак, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
Дізнавач також посилалась на норми частини 2 статті 62 Коснтиуції України та частини 4 статті 17 КПК України, зазначаючи, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавачем було проведено допит потерпілої ОСОБА_3 , відібрано пояснення у ОСОБА_5 , до яких долучено відеозаписи, відібрано пояснення у ОСОБА_6 .
Згідно з протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 , остання повідомила, що 27.06.2024 близько 15:00 на території її домоволодіння на фоні довготривалих неприязних відносин ОСОБА_9 та її племінниця ОСОБА_10 розпочали з потерпілою конфлікт. ОСОБА_9 впритул підійшла до потерпілої і вдарила її по шиї якимось предметом, в цей час ОСОБА_10 підтримала ОСОБА_11 і підійшла до потерпілої та ногою замахнулася до ноги потерпілої і завдала один удар по нозі.
Згідно з протоколом допиту ОСОБА_5 , остання визнала наявність конфлікту, але заперечила факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, зазначила, що під час конфлікту, коли потерпіла піднімалася цементованими сходами в будинок та зашпортнулася і впала.
Згідно з висновком експерта Барського відділення державної спеціалізованої установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» №71 від 27.08.2024, у ОСОБА_3 , мали місце: синці по зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, на шиї заду, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу. За медико-морфологічними ознаками вище вказані ушкодження у ОСОБА_3 виникли внаслідок травмуючої дії-удару (контрудару), твердим тупим предметом (предметами), по давності утворення можуть відповідати терміну, вказаному у направленні 27.06.2024, та за ознакою розладу здоров'я (тривалістю не більш як шість днів), належать до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я. (п.2.3.2. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995р.).
В матеріалах кримінального провадження також наявний рапорт дізнавача ОСОБА_7 від 29.08.2024, у якому вказано, що опитавши свідків, а саме працівників РЕСУ, які перебували на місці події 27.06.2024 встановити, яким чином могла отримати тілесні ушкодження ОСОБА_12 , не представилося можливим.
Згідно з рапортом ПОГ ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 30.08.2024, який наявний в матеріалах кримінального провадження, встановити свідків та очевидців вищевказаної події не представилось можливим.
При цьому з матеріалів кримінального провадження вбачається, що маючи дві різні версії події, які висловили потерпіла і особа, на яку вона вказувала, як на винуватицю нанесення тілесних ушкоджень, дізнавач не проводила слідчого експерименту, який би дозволив перевірити реальність вказаних версій в умовах відтворення дій та обстановки події, хоча проведення слідчого експерименту для даної категорії справи є звичайною слідчою практикою. Саме під час слідчого експерименту ОСОБА_5 могла б продемонструвати, як саме відбулося падіння зі сходів потерпілої, що дало б можливість встановити, які саме частини тіла могли зазнати ушкодження внаслідок падіння зі сходів.
Крім того, експерту не ставилися запитання, чи могли синці по зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, на шиї заду, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу потерпілої утворитися внаслідок падіння потерпілої зі сходів.
У постанові про закриття кримінального провадження дізнавач не вказала, з яких саме мотивів вона дійшла висновку про відсутність в діянні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статі 125 Кримінального кодексу України, враховуючи, що на дослідження дізнавачу були представлені дві протилежні версії, перевірку яких вона не здійснила за допомогою слідчого експерименту, і з яких саме мотивів вона дійшла висновку про можливість утворення тілесних ушкоджень, які виявлені під час експертизи, саме внаслідок падіння зі сходів, а не від нанесення тілесних ушкоджень іншими особами.
Отже, проаналізувавши зміст постанови дізнавача, оглянувши наявні матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку, що постанова дізнавача не ґрунтується на даних повного і всебічного розслідування, не містить достатніх мотивів на обґрунтування наявності підстав для закриття кримінального провадження, обставини кримінального провадження досліджено неповно, відтак висновок про наявність підстав для закриття провадження є помилковим.
Відповідно до частини 1 статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що після розгляду скарги, слідчим суддею можуть бути прийняті ухвали, зокрема, про: скасування рішення слідчого чи прокурора.
Виходячи з наведеного, подана скарга підлягає задоволенню, а постанова дізнавача про закриття кримінального провадження - скасуванню.
Згідно із ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 303, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача від 29.08.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2024 за № 42024022130000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Матеріали кримінального провадження №42024022130000066 надіслати органу дізнання для продовження досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 10.10.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_13