"17" жовтня 2024 р. Справа №914/234/23
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С
За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.
За участю представника позивача: Остапенка Сергія Леонідовича (адвокат);
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» (вх.ЗАГС №01-05/2208/24 від 02.08.2024)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.07.2024 (повний текст - 29.07.2024, суддя Косссак С.М.)
у справі № 914/234/23
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго», м. Львів
про стягнення грошових коштів
В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/234/23 за позовом ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» до відповідача АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення 762 222 808,91 грн., з яких: 716 208 043,21 грн. основний борг, 3 685 023,04 грн. пеня, 939 624,01 грн. 3% річних, 34 390 115,65 грн. інфляційні нарахування.
10.07.2024 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення 205 730 735, 86 грн. пені.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 25.07.2024, зокрема, залишив без розгляду позов в частині стягнення 205 730 735,86 грн пені.
АТ «ДТЕК Західенерго» подало апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, в якій просить ухвалу від 25.07.2024 в частині залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на порушення судом норм процесуального права. На думку скаржника, ОСОБА_1 (підписант заяви про залишення позову без розгляду), діяв як представник з обмеженням повноважень, в тому числі тих, що призводять до зменшення кількісних показників заявлених в позові вимог. Таким чином, ОСОБА_1 не був уповноважений на підписання заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду.
ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» подало відзив на апеляційну скаргу відповідача, оскільки вважає таку необґрунтованою та безпідставною, з огляду на що у її задоволенні просить відмовити. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги покликається на те, що позивачем не зменшувався кількісний показник по якійсь із заявлених вимог, а було заявлено про залишення без розгляду позовної вимоги щодо стягнення пені. Відтак у представника позивача були наявні повноваження на подання заяви про залишення позову без розгляду.
Вважає, що оскаржуваною ухвалою не порушено права скаржника, а тому подання апеляційної скарги є способом затягування розгляду справи по суті.
15.08.2024 в системі «Електронний суд» представник апелянта сформував клопотання про відмову від апеляційної скарги, а 29.08.2024 подав клопотання про залишення клопотання про відмову від апеляційної скарги без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Стаття 14 ГПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду клопотання апелянта про відмову від апеляційної скарги.
Інших клопотань, заяв в порядку статті 207 ГПК України сторонами подано не було.
В судове засідання з?явився представник позивача, який надав заперечення по суті апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у поданому відзиві.
Представник апелянта в судове засідання не з?явився. Водночас подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні у Третьому апеляційному адміністративному суді.
Розглянувши подане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок сторони, і відповідно до положень ст. 202 ГПК України справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Підставою для відкладення розгляду справи можуть бути лише обставини, які об'єктивно унеможливлюють проведення судового засідання. Апелянт як особа, яка ініціювала оскарження судового рішення у справі шляхом подання апеляційної скарги, відповідно до норм процесуального закону, має вживати заходів для скорочення тривалості судового розгляду. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи.
Беручи до ваги, що участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника апелянта.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши дотримання судом норм процесуального права, дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.ч. 1- 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України, а саме:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Окрім цього, відповідно до ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як визначено, ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Як вбачається із матеріалів справи, зава про залишення позову в частині стягнення пені без розгляду була підписана представником позивача - адвокатом Остапенком С.Л.. На підтвердження наявності у якого повноважень на представництво інтересів позивача в суді надав довіреність.
Згідно із ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як визначено ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю.
Із наявної в матеріалах справи довіреності, копія якої долучена до заяви про залишення частини позову без розгляду, вбачається, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» уповноважило ОСОБА_1 представляти його інтереси, зокрема, у суді.
З цією метою, ОСОБА_1 має право від імені НЕК «Укренерго» здійснювати всі процесуальні дії та захист законних інтересів НЕК «Укренерго» у всіх судах системи судоустрою України (незалежно від спеціалізації), визначеної Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (в тому числі місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді) з усіма правами, наданими чинним законодавством України позивачеві, відповідачеві, третій особі, заявнику, боржнику, за виключенням відмови від позову, підписання мирової угоди, визнання позову, зменшення позовних вимог.
Для виконання цієї довіреності Остапенку С.Л. надано право підписувати відповідні документи, в тому числі, але не виключно, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, заяви про зміну (виключно у сторону збільшення) позовних вимог, подавати їх в різні інстанції, отримувати документи, засвідчувати копії документів та виконувати всі інші дії та формальності, пов'язані з виконанням цієї довіреності.
Із системного аналізу змісту вказаної довіреності випливає, що така містить дозвіл на подання заяв і вчинення інших процесуальних дій, але обмежує його право щодо відмови від позову, а також будь-яку зміну позовних вимог у сторону зменшення.
Так, згідно з процесуальним законодавством, залишення позову без розгляду та відмова від позову - це різні правові процедури, що мають різні наслідки. Хоча залишення позову без розгляду формально не є відмовою від позову, воно все ж є значущою процесуальною дією, яка впливає на права сторін у справі. Тому для вчинення такої дії представник повинен мати конкретно визначені повноваження, які прямо підтверджують його право на подання відповідної заяви.
У довіреності представника позивача зазначено, що він має право подавати заяви про зміну позовних вимог, але лише в сторону їх збільшення. Це обмеження чітко вказує на те, що представник не має права вчиняти дії, які зменшують обсяг вимог або іншим чином скорочують обсяг заявлених позовних претензій. Подання заяви про залишення позову без розгляду в частині стягнення 205 730 735, 86 грн пені, фактично є дією, що призводить до зменшення обсягу позовних вимог. Така дія є прямо протилежною дозволеним повноваженням представника, визначеним у довіреності.
Оскільки довіреність дозволяє зміну позовних вимог виключно в сторону збільшення, будь-які інші дії щодо позовних вимог, які призводять до їх зменшення чи скорочення, повинні бути чітко зазначені в довіреності.
У довіреності представника немає конкретної вказівки щодо права подавати заяви про залишення позову без розгляду. Враховуючи це, зазначення в довіреності права подавати заяви без конкретизації права на звернення із заявою про залишення позову без розгляду суд трактує як недостатнє для виконання саме цієї процесуальної дії та ставить під сумнів обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Під час винесення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції мав переконатися, що особа, яка подала заяву про залишення позову без розгляду, мала належні повноваження на вчинення такої процесуальної дії. Із тексту оскаржуваної ухвали не вбачається дотримання судом норм процесуального права в частині дослідження обставин наявності повноважень у представника позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду.
Таким чином, оскаржувана ухвала прийнята без достатнього обґрунтування та аналізу обсягу повноважень представника позивача. Відсутність у представника позивача повноважень на подання заяви про залишення позову без розгляду може вплинути на правомірність подальших процесуальних дій, в тому числі, прийняття остаточного рішення за результатами розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначене, скасування ухвали є необхідним для забезпечення належного правового захисту сторін у справі, щоб гарантувати, що процесуальні дії вчиняються особами, уповноваженими на це належним чином.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, доводи апелянта про відсутність у представника позивача необхідних повноважень для подання заяви про залишення позову без розгляду є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відтак оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 269- 271, 275, 280 - 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.07.2024 у справі №914/234/23 скасувати.
3. Справу №914/234/23 направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК