Справа №: 486/1404/24 Провадження № 3/486/786/2024
16 жовтня 2024 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г. А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №361459 від 11 серпня 2024 року,11 серпня 2024 року о 09:45 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла, не з'явились, причину неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В силу ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умисне вчинення будь-яких діянь психологічного чи фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно копії рапорту 11 серпня 2024 року о 09:42 годині донька заявниці ОСОБА_3 скаржиться на домашнє насильство з боку чоловіка. Виїздом СОГ на місце події було встановлено заявницю, котра повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, що виражається у психологічному насиллі та фізичному (штовхання) /а.с. 2/.
Як вбачається з заяви потерпілої ОСОБА_2 від 11 серпня 2024 року /а.с. 3-4/, остання просить притягнути до відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 , який систематично вчиняє домашнє насильство, котре виражається в психологічному насильстві та фізичному.
До матеріалів справи долучено письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , зміст яких є аналогічним її заяві від 11 серпня 2024 року та письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 11 серпня 2024 року дружина влаштувала скандал, після якого він пішов гуляти з собакою. Повернувся після того, як йому зателефонували працівники поліції /а.с. 5, 6/.
Із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення документів не можливо встановити, які саме дії психологічного та фізичного характеру було вчинено ОСОБА_1 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Зокрема потерпілою не конкретизовано, а інспектором СРПП РУП ГУНП в Миколаївській області не встановлено у чому полягає психологічне та фізичне насильство, про яке йдеться в її заяві та поясненнях.
Свідків правопорушення встановлено та допитано не було, не зважаючи на те, що виклик поліції здійснено не самою потерпілою.
Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №361459 від 11 серпня 2024 року на ту обставину, що ОСОБА_1 висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, суд не приймає до уваги, оскільки сама по собі нецензурна лайка не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла не з'явились. Тому суд позбавлений можливості встановити обставини справи, що відбулись в дійсності.
Доказів того, що ОСОБА_2 було завдано моральної чи фізичної шкоди, а також доказів вчиненого ОСОБА_1 психічного та фізичного насильства відносно потерпілої надано не було, що дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 11 серпня 2024 року домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Таким чином, під час судового розгляду виникли обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які, відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на його користь.
За викладеного, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченогоч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення- за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А. Далматова