490/9023/24
нп 1-кс/490/3933/2024
17.10.2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9023/24
17 жовтня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу директора ПП «Агат ойл ВБ» ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Миколаївській області щодо необхідності виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені №42023152010000056 від 23.10.2023, -
Директор ПП «Агат ойл ВБ» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Миколаївській області щодо необхідності виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені №42023152010000056 від 23.10.2023, а саме проведення слідчих (розшукових) дій, які він виклав у клопотанні від 30.09.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник ГУНП в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.
Відтак, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності скаржника, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених у статтях 303-308 КПК України, та розгляду справи в межах розумних строків.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні міститься в ч. 1ст. 303 КПК України. Частина друга ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Зі змісту поданої скаржником скарги слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду із такою скаржник, як на підставу звернення, покликається на положення статті 220 КПК України. При цьому, скаржник не покликається ні на положення ст.303 КПК України, ні на конкретний пункт частини першої вказаної статті, яка передбачає можливість оскарження описаної ним у скарзі бездіяльності слідчого.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати про те, що наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Тобто, фактично положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, як наприклад полягає в нерозгляді чи неналежному розгляді клопотання, поданого в порядку статті 220 КПК України.
Відповідно до ч.1-2 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як вбачається з матеріалів скарги, директор ПП «Агат ойл ВБ» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Миколаївській області щодо необхідності виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені №42023152010000056 від 23.10.2023, а саме проведення слідчих (розшукових) дій, які він виклав у клопотанні від 30.09.2024 року.
Згідно поданого клопотання від 30.09.2024 року ОСОБА_3 звернувся, в тому числі, до ГУНП в Миколаївській області, в якому просить провести відповідні слідчі дії у кримінальному провадженні №42023152010000056, яке розслідується Миколаївським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області.
Крім того, згідно відповіді заступника начальника управління Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 15.10.2024 року, кримінальне провадження №42023152010000056 від 23.10.2023 внесене до ЄРДР за ч.3 ст.199, ч.3 ст.28, ч.1 ст.204 КК України, та досудове розслідування у вказаному провадженні доручено начальнику відділення СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 .
Вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_3 обізнаний про хід досудового розслідування, яке здійснюється Миколаївським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області, та мав право заявляти клопотання саме до вказаного органу досудового розслідування, яке за підсудністю не відноситься до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Враховуючи вище наведене, вважаю, що скаржником в поданій скарзі не доведено бездіяльності посадових осіб ГУНП в Миколаївській області, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги директора ПП «Агат ойл ВБ» ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Миколаївській області щодо необхідності виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені №42023152010000056 від 23.10.2023- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1