Справа № 137/1429/24
15 жовтня 2024 р. 3/137/551/24
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , лікар-акушер-гінеколог у КНП «Літинська центральна районна лікарня» Літинської селищної ради, член складу позаштатної постійної діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03.12.1999 Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи членом складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (2023) в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 погодилася з обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначила причиною несвоєчасного подання те, що її ніхто цьому не вчив та не допомагав заповнювати, подавати декларацію, відтак нею було допущено інкриміноване правопорушення.
Прокурор Винницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Конончук В., до судового засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву, відповідно до якої повідомляє, що не може з'явитись у зв'язку із зайнятістю у інших судових засіданнях. Просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення та призначити їй покарання у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією (а.с. 45).
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Так, на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення надані наступні докази.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за № 580 від 18.09.2024 (а.с. 1-7) зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення.
Згідно інформації про подані декларації (а.с. 8-12) ОСОБА_1 лише 22.06.2024 подано щорічну декларацію за 2023 рік.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 867 від 29.12.2023 (а.с. 28-34) ОСОБА_1 лікара-акушера-гінеколога у КНП «Літинська центральна районна лікарня» Літинської селищної ради затверджено в основному складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії.
Наказом за № 34/01 від 02.02.2024 ОСОБА_1 залучено до роботи в основному складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії (а.с. 18-19).
Відповідно до списку (а.с. 16) ОСОБА_1 доведено до відома та попереджено про правову відповідальність за корупційні дії.
Згідно абзацу 1 ч.2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень» особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Стаття 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, в тому числі, за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, містить вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу, що в свою чергу означає, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проте, згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що у свою чергу умисел поділяється на дві форми прямий та непрямий. Прямим - є умисел, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх настання. Непрямим - є умисел, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином вбачається, що суб'єктивною ознакою правопорушення у даному випадку слід вважати саме непрямий умисел.
Сукупність досліджених доказів дає підстави зробити висновок, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності знала про свій обов'язок вчасно подати декларацію після звільнення, проте легковажно віднеслась до такого.
Досліджені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, надано не було.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного корупційного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, який полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З урахуванням наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , визнання нею вини, зобов'язання надалі не вчиняти подібних правопорушень, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст.172-6, ст.ст. 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави Україна в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Гопкін П. В.