Іменем України
Справа № 133/2081/24
провадження № 3/133/1036/24
23.09.24 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 Хмільницького РВП Головного управління національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №307918 від 03.07.2024, встановлено, що 03.07.2024 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ухиляється від виконання батьківських обовязків по вихованню малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в будинку не створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, в будинку брудно, речі розкидані, діти не забезпечені предметами першої необхідності, даними діями може становити загроза їх життю і здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Проте, обставини, відображені у протоколі стосовно ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Протокол складено за відсутності достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №307918 від 03.07.2024, ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, а саме: в будинку не створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, відсутні предмети першої необхідності, даними діями може становити загроза їх життю і здоров'ю.
Зокрема, органом, який склав протокол не зазначено яку саме винну поведінку проявила та які дії вчинила ОСОБА_1 , які б свідчили про умисне ухилення з її боку від виконання своїх батьківських обов'язків із виховання дітей.
До матеріалів справи було надано: протокол серії ВАД №307918 від 03.07.2024, пояснення ОСОБА_1 від 03.07.2024; акт відвідування сім'ї від 03.07.2024; копії свідоцтв про народження дітей; копія паспорта на ім'я ОСОБА_1 .
Інших доказів, на підтвердження обставин, зазначених у протоколі, органом, що склав протокол, суду не надано.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, за досліджених обставин справи суд не вбачає достатніх доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, що в даному випадку склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, відсутній.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 184, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення
Суддя Наталя Пєтухова
23.09.24