Справа № 580/5025/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
15 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 22.11.2023 №232730021218 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській призначити ОСОБА_1 з 20.06.2023 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи страховим агентом в інспекцію держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф за період з 01.01.1992 по 03.04.1993 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області протиправно не врахувало до страхового стажу позивача період її роботи страховим агентом в інспекції держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф за період з 01.01.1992 по 03.04.1993 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_2 . Позивач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. На думку позивачки, записи у її трудовій книжці містять посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином, тому вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року даний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 22.11.2023 №232730021218 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи страховим агентом в інспекцію держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф за період з 01.01.1992 по 03.04.1993 до страхового стажу необхідного для призначення їй пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.06.2023.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву щодо їх достовірності, тому період роботи позивачки страховим агентом в інспекцію держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф з 01.01.1992 по 03.04.1993 підлягає зарахуванню до його пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтовування вимог апеляційної скарги зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу позивачки не може бути зарахований період роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 03.04.1993, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації призначаються на умовах визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-I
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на законності рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до п.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з архівною довідкою Акціонерного товариства "Газпромнафта-Ноябрьськнафтогаз" від 03.09.2019 №01/1/1/1315 позивачка працювала контролером в Нафтовидобувному управлінні "Холмогорнефть" Виробничого об'єднання "Ноябрьськнафтогаз" з 14.10.1985 (наказ від 11.10.1985 №242-к) до 13.10.1986 (наказ від 10.10.1986 №185-к за переводом в УМР треста "ННСС").
Відповідно до архівної довідки Акціонерного товариства "Газпромнафта-Ноябрьськнафтогаз" від 03.09.2019 №01/1/1/1314 позивачка працювала контролером по технічному стану автотранспортних засобів повний робочий день в У правлінні механізованих робіт тресту "Ноябрьськнафтогазспецстрой" Виробничого об'єднання "Ноябрьськнафтогаз" з 20.10.1986 (наказ від 17.10.1986 №57а-к) до 26.05.1987 (наказ від 28.05.1987 №95-к за власним бажанням щодо догляду за дитиною дошкільного віку).
Згідно з архівною довідкою Акціонерного товариства "Газпромнафта-Ноябрьськнафтогаз" від 03.09.2019 №01/1/1/1313 позивачка працювала вихователем повний робочий день в Житлово-комунальній конторі Ноябрського виробничого управління з експлуатації і ремонту об'єктів міського господарства Виробничого об'єднання "Ноябрьськнафтогаз" з 05.01.1988 (наказ від 30.12.1987 №2-к) до 20.07.1988 (наказ від 20.07.1988 №56-к за власним бажанням).
20.06.2023 позивачка звернулася заявою до Черкаського відділу обслуговування громадян №1, №2, №3 Головного управління ПФУ в Черкаській області, в якій просила призначити їй пенсію за віком. Заява прийнята 20.06.2023 та зареєстрована за №10499. До неї додала довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 19.02.2008, заяву про призначення пенсії від 20.06.2023 №10499, паспорт №002426541, посвідчення НОМЕР_4 , витяги, заяву про спосіб виплати пенсії від 08.06.2023, свідоцтво про народження дитини НОМЕР_5 , витяг щодо одруження, трудову книжку НОМЕР_3 .
27.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області прийняло рішення №232730021218 про відмову у призначенні пенсії позивачці.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішення, позивачка звернулась з позов до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі №580/6684/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 27.06.2023 №232730021218 про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, відповідно до заяви Позивача від 20.06.2023 зарахувати до її страхового стажу період роботи з 14.10.1985 до 13.10.1986 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівної довідки від 03.09.2019 №01/1/1/1315 і прийняти рішення щодо призначення їй з 20.06.2023 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання вимог вищезазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області, за наслідками розгляду заяви позивачки у порядку екстериторіальності, прийнято рішення від 22.11.2023 №232730021218 про відмову у призначені позивачу пенсії за віком, оскільки їй не зараховано до страхового стажу періодів роботи страховим агентом в інспекцію держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф за період з 01.01.1992 по 03.04.1993, у зв'язку з припиненням з росією 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо призначення пенсії за віком, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).
Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 26 Закону України №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно.
Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До дати набрання чинності Законом України №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників на той час регулювався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.
Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить записи про те, що вона дійсно працювала страховим агентом в інспекцію держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф за період з 01.01.1992 по 03.04.1993.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України №1058, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Угоди, обчислення пенсій відбувається із заробітку (доходів) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У тому випадку якщо у державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до абз. 5 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок № 22-1), особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що заробіток (дохід) за періоди роботи на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при обчисленні розміру пенсії за умови надання особою довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях).
Як встановлено судом, за результатами звернення позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 22.11.2023 №232730021218 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки їй не зараховано до страхового стажу періодів роботи страховим агентом в інспекцію держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф за період з 01.01.1992 по 03.04.1993, у зв'язку з припиненням з росією 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Однак, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до Постанови КМУ від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (надалі - Постанова №1328), Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022. Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в рф, оскільки вказана Угода була чинною на період роботи позивача в російській федерації.
Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Колегія суддів зауважує, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією по відношенню до громадян України, відповідачем не може бути відмовлено у врахуванні стражу позивача за періоди його роботи на території росії.
Колегією суддів перевірено та встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином.
Отже, період роботи позивачки страховим агентом в інспекції держстраху по м. Ноябрську в інспекції державного страхування по місту Ноябрську Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області рф з 01.01.1992 по 03.04.1993 підлягає зарахуванню до її стажу, який дає право на призначення пенсії за віком.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 22.11.2023 №232730021218.
Так порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, суд, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву позивачки від 20.06.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення про призначення їй пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев