ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20238/24
провадження № 2/753/10584/24
про залишення позовної заяви без руху
"17" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
14 жовтня 2024 року адвокат Бреус Євген Вікторович, діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до Київської міської ради, в якій просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк 4 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 жовтня 2024 року для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до змісту позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який є сином позивачки ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: квартира, загальною площею 36,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира, загальною площею 29,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира, загальною площею 36,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
01.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку, передбаченого для прийняття спадщини. У зв'язку із неможливістю реалізації своїх спадкових прав, позивач звернулася із вказаною заявою до суду.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Таким чином спір за вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини має розглядатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Проте, до матеріалів позовної заяви не додано відомостей, сформованих у відповідності до абзацу першого підпункту 1 пункту 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 р. №1141, а саме: інформації з Державного реєстру речових прав зареєстровані речові права, обтяження речових прав померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 або договору купівлі-продажу майнових прав на вказану квартиру (інвестиційного договору).
Відсутність повної інформації про склад спадщини, її місце знаходження та її вартість унеможливлює перевірку дотримання позивачем правил підсудності при зверненні з цим позовом до Дарницького районного суду м. Києва, що підлягає усуненню позивачем.
За даним позовом, позивач визначив в якості відповідача Київську міську раду.
Згідно роз'яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом висловленої позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/3515/19, відповідачами у справах щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є саме спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Разом з тим, позовна заява не містить: - відомостей щодо наявності/відсутності спадкоємців за законом, визначених ст.ст. 1261-1266 ЦК України; - актуальних відомостей щодо зареєстрованих осіб у нерухомому майні, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини, оскільки в розумінні ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.
Позовна заява, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та представника позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.С. Мицик