ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20198/21
провадження № 1-кс/753/2880/24
"14" жовтня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту автомобіля у кримінальному провадженні № 12021100020002711,
встановив:
11.06.2024 ОСОБА_3 (далі також - заявник) в інтересах власника автомобіля ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2021 в рамках кримінального провадження № 120221100020002711, а саме автомобіля марки «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 .
Заявник подав заяву про розгляд клопотання без його участі, посилаючись на те, що кримінальне провадження закрито, просив скасувати арешт автомобіля.
Прокурор в судове засідання не з'явився, від слідчого надійшла копія постанови про закриття кримінального провадження № 12021100020002711.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив такі обставини.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2021 в рамках кримінального провадження № 12021100020002711 накладено арешт на автомобіль «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , із забороною розпоряджатися та користуватися автомобілем та визначено місце зберігання арештованого майна на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 30.09.2024 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12021100020002711 внесеного до ЄРДР 16.09.2021 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України.
Підставою закриття кримінального провадження слідчий зазначив відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, до закриття провадження слідчий суддя може скасувати арешт за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.
Ч.ч. 3 та 4 ст.174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст.174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п.2 ч.1 ст.284 КПК.
Разом із тим, за приписами ч. 4, якою доповнено ст.132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч.4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на розпорядження та користування відповідним майном.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.04.2024 по справі № 554/2506/22 прийняла висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч.4 ст.132 КПК України, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК.
З огляду на приписи ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06. 2016 №1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов'язковими для всіх судів України.
Отже враховуючи, що кримінальне провадження № 12021100020002711 від 16.09.2021 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2021 про арешт майна в межах даного кримінального провадження, припинила свою дію, наслідком чого є скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1