Справа №295/14147/24
1-кс/295/6386/24
Іменем України
10.10.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане старшим слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №62023240020000693 від 16.06.2023,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Скрунда (Латвія), з неповною вищою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
Як зазначено у клопотанні, 06.01.2023 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано ОСОБА_5 на військову службу за призовом під час мобілізації.
Цього ж дня, рядового ОСОБА_5 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2023 № 3 призначено на посаду номера обслуги мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2023 № 4 зараховано до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення.
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2023 № 148 рядового ОСОБА_5 призначено на посаду номера обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до рапорту командира 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 встановлено, що 15.04.2023 близько 09 год. 00 хв. під час ранкового шикування особового складу у місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , а саме у АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність військовослужбовця військової служби за мобілізацією рядового ОСОБА_5 .
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2023 № 263 було призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом, за результатами якого не встановлено поважних причин відсутності військовослужбовця ОСОБА_5 у розташуванні військової частини НОМЕР_1 .
Рядовий ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 призваним за мобілізацією, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 09 год. 00 хв. 15.04.2023 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 08.11.2023, коли прибув до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР у м. Хмельницькому за адресою: АДРЕСА_3 , чим закінчив вчинення кримінального правопорушення.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.09.2024 старшим слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, складено, погоджено з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону та надіслано у передбаченому КПК порядку повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженцю м.Скрунда (Латвія), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами: актом та матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Прийнятими слідчими (розшуковими) та оперативними заходами встановити фактичне місце знаходження ОСОБА_5 не видалося можливим.
20.09.2024 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, організацію якого доручено оперативним підрозділам Національної поліції України.
09.10.2024 підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 191 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.09.2024 у справі №295/14147/24.
Підозрюваний ОСОБА_5 скоїв умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Слідчий вказує, що підставами для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Так, будучи належно повідомленим про необхідність явки до органу досудового розслідування, ОСОБА_5 на виклики слідчого, здійснені телефонними дзвінками, не з'являвся, про причину своєї неявки не повідомляв, на даний час на телефонні дзвінки не відповідає. Крім того, усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 задля уникнення від кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість і може продовжити переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Вказане підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, будучи військовослужбовцем, підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, дозволить йому, шляхом умовлянь, чинення тиску та/або будь-яким іншим чином здійснити вплив на інших осіб, зокрема з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , яким можуть бути відомі обставини вчинених ним кримінальних правопорушень та які ще не допитані у вказаному кримінальному провадженні з метою надання потрібних йому показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Також, підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, дозволить йому, намагатися перешкоджати зібрати докази у правильній процесуальній формі, тим самим затягувати строки досудового розслідування з метою унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності. З врахуванням викладеного, ОСОБА_5 зможе перешкоджати встановленню усіх необхідних обставин провадження за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення, чим підтверджується ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 на даний час до розташування військової частини НОМЕР_1 так і не з'явився, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що проти клопотання заперечує, за будь-якими викликами, які надходять на адресу місця проживання з'являється, телефон у нього часто відсутній, тому додзвонитися неможливо. По факту інкримінованого правопорушення пояснив, що його відпустили на лікування, яке затягнулося, він майже на місяць затримався, з начальником втратив зв'язок, тому повідомити не зміг. У частину повернувся, про що доповів командиру, який повідомив, що його виключили з частини та сказав, щоб повертався додому. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, вказав, що готовий повернутися на службу.
Захисник у судовому засіданні пояснила, що підозрюваний на службу повернувся, однак несвоєчасно. Якби йому повідомили, куди звернутися для проходження служби, він би не повернувся додому. На виклики слідчого не з'являвся, оскільки не має телефону. Просила застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №62023240020000693 від 16.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.09.2024 складено та направлено підозрюваному у визначеному ст.278, 135 КПК України порядку письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
З клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
На переконання слідчого судді, слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, а також на характер та обставини можливого правопорушення, а саме що ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби та протягом тривалого часу не повідомляв про місце свого перебування компетентні органи, ризики переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, вбачається обґрунтованим.
Також слідчий суддя вбачає небезпідставним посилання слідчого на наявність ризиків незаконного впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на ранню стадію досудового розслідування, а також на те, що встановлення всіх обставин можливого правопорушення триває.
Таким чином, оцінивши в сукупності додані до клопотання докази, за наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Дані обставини є істотними і такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а тому подане клопотання про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів п.3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
Керуючись положеннями ст. 177, 178 цього п.3 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя не вбачає за можливе визначити розмір застави.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.11.2024 включно, без визначення застави.
Строк дії ухвали - до 15.11.2024 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 16-30 год 17.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1