Справа № 320/35768/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
14 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" виплати щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. до пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" перерахунок та виплату, починаючи з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 2000,00 грн. без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести відповідний розрахунок та здійснити виплату різниці недоплаченої ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року частини розміру пенсії однією сумою без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум цієї доплати.
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач 29 травня 2024 року через систему "Електронний суд" подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про роз'яснення рішення від 26 березня 2024 року, якою останній просив:
- роз'яснити чи передбачає рішення від 26 березня 2024 року у справі №320/35768/23, викладене у п. 3 резолютивної частини (щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум цієї доплати), покладення на відповідача обов'язку розпочати та здійснювати (тобто фактично проводити) вказану щомісячну доплату до пенсії позивача, з дати набрання судом рішенням своєї законної сили, без обмеження пенсії позивача максимальним розміром пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 26 березня 2024 року відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення в частині, яку просить роз'яснити позивач, є чітким та зрозумілим, а підстави для його роз'яснення - відсутні.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 06 серпня 2024 року по справі №320/35768/23 про відмову в роз'ясненні судового рішення від 26 березня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги щодо роз'яснення рішення від 26 березня 2024 року у справі №320/35768/23, викладене ним у п. 3 резолютивної частини (щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум цієї доплати), а саме: чи передбачає рішення покладення на відповідача обов'язку розпочати та здійснювати (тобто фактично проводити) вказану щомісячну доплату до пенсії позивача, з дати набрання судом рішенням своєї законної сили, без обмеження пенсії позивача максимальним розміром пенсії.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суперечність та неясність рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року створює перешкоди та фактично унеможливлює його виконання та відновлення порушених прав позивача.
Додатково звернув увагу, що суд першої інстанції зазначивши, що позивач повинен отримувати пенсію без обмеження максимального розміру в резолютивній частині рішення не зазначив про це, водночас зазначена обставина має вирішальне значення для відновлення прав позивача.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про роз'яснення судового рішення позивач просив роз'яснити чи передбачає рішення від 26 березня 2024 року у справі №320/35768/23, викладене у п. 3 резолютивної частини (щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум цієї доплати), покладення на відповідача обов'язку розпочати та здійснювати (тобто фактично проводити) вказану щомісячну доплату до пенсії позивача, з дати набрання судом рішенням своєї законної сили, без обмеження пенсії позивача максимальним розміром пенсії.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №320/35768/23 є не зовсім зрозумілим (неясним) для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та викликає суперечки щодо його виконання в частині виплати пенсії з урахуванням встановленої доплати у сумі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром, що може значно ускладнити чи унеможливити його виконання.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (ч. 1).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2).
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У рішенні Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року суд першої інстанції встановив, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити відповідну доплату до пенсії згідно з Постановою №713.
Також задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що не вбачає підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, оскільки обов'язок щодо виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром вже покладений на відповідача рішенням Окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №640/21389/20.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом розгляду судом першої інстанції в межах даної адміністративної справи була наявність правових підстав для виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 14 липня 2021 року №713 у зв'язку зі здійсненням перерахунку його пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/21389/20.
В обґрунтування заяви від 29 травня 2024 року про роз'яснення судового рішення позивач зазначив про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 21 травня 2024 року повідомило про те, що у травні 2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №320/35768/23 проведено перерахунок його пенсії в межах резолютивної частини з 01 липня 2021 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету міністрів України від 14 липня 2021 року №713, водночас вказаним рішенням не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру.
В оскаржуваній ухвалі про відмову в роз'ясненні судового рішення суд першої інстанції зазначив про те, що рішенням у даній справі відповідача було зобов'язано лише здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум цієї доплати. Разом з тим, рішення суду не стосувалося обмеження пенсії максимальним розміром, про що прямо зазначено у мотивувальній частині рішення, що було обґрунтовано вже наявним рішенням суду з цього питання (від 27 травня 2021 року у справі №640/21389/20).
Проаналізувавши зміст рішення, яке просить роз'яснити позивач, колегія суддів вважає, що воно є цілком зрозумілим, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
Викладений зміст резолютивної частини зазначеного судового рішення, в частині задоволених позовних вимог, збігається із позовними вимогами та відповідає положенням чинних нормативно-правових актів.
Разом з тим, заява позивача про роз'яснення судового рішення, а також апеляційна скарга не містить достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, крім того позивач стверджує про невиконання відповідачем судового рішення по справі №640/21389/20, в частині застосування до його пенсії обмеження максимального розміру.
Наведене, на переконання колегії суддів, виключає можливість роз'яснення рішення в порядку ст. 254 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі наявності у позивача обґрунтованих сумнівів щодо невиконання (неналежного виконання) відповідачем рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року по справі №640/21389/20, останній не позбавлений права звернутися до суду в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.
З огляду на зазначені обставини справи та нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення рішення суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 254, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку