іменем України
15 жовтня 2024 року справа 160/4933/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії
ОСОБА_1 22.02.2024 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.11.2023 №046350011405 щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 14.11.2023;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 31.10.2005 по 01.11.2006 відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника №25 від 25.04.1985;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 14.11.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 частково задоволений позов:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.11.2023 №046350011405 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 31.10.2005 по 01.11.2006 відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника №25 від 25.04.1985;
- зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні; - в іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Запорізькій області просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що до страхового стажу зараховується лише той період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески, оскільки у Реєстрі застрахованих осіб на позивачку не має відомостей щодо сплати страхових внесків та відомостей стосовно сплати внесків, у відповідачці відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи до страхового стажу. Позивачці правомірно було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, періоди роботи у СФГ «АСКО» зараховано згідно відомостей про сплату страхових внесків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.11.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляду ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №046350011405 від 17.11.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком та зазначено, що згідно наданих документів страховий стаж становить 28 років 01 місяць 03 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
ОСОБА_1 12.12.2023 звернулась через веб-портал електронний послуг Пенсійного фонду України до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання пенсійного забезпечення.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №2233-54760/П-01/8-0400/24 від 11.01.2024 позивачку повідомлено, що заяву розглянуто ГУ ПФУ в Запорізькій області та винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу, а саме 29 років. Загальний страховий стаж (зарахований по 30.09.2023) становить 28 років 1 місяць 3 дні. До загального страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 01.11.2006 в СФГ «АСКО» зараховано згідно відомостей про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №110 від 17.08.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 “Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Судом встановлено та підтверджено записами трудової книжки колгоспника №25 від 25.04.1985, що з 01.04.2000 позивачка прийнята обліковцем в СФГ «АСКО» згідно наказу №22 від 01.04.2000 та 01.11.2006 звільнена з посади обліковця СФГ «АСКО» за домовленістю сторін згідно наказу №6 від 01.11.2006.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2020 у справі №341/460/17 зробив висновок, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, внаслідок можливого невиконання СФГ «АСКО» обов'язку по сплаті страхових внесків позивачка позбавлена соціального захисту, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Крім того, позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхувальником страховим внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на такому підприємстві.
Крім того, згідно частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто пенсійний орган, у випадку виявлення помилок або неточностей у документах, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема:
- отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;
- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;
- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання;
- порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області маючи цілу низку повноважень, не вчинило жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивачки на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності на останню.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 15.10.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко