"14" грудня 2007 р. Справа № 10/5715а
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю прокурора Горюнової І.В., представників сторін:
позивача -Мисана В.М. - за довіреністю,
відповідача -Кучеренка С.П. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Черкаського міського району електричних мереж
про стягнення 1700,00 грн., -
Подано позов про стягнення 1700,00 грн. штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, правил користування електричною енергією.
У позовній заяві прокурор зазначив третю особу без самостійних вимог -Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Черкаській області.
В процесі судового розгляду справи встановлено, що вказана інспекція не являється юридичною особою, тому, згідно зі ст. 48 КАС України не наділена адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю.
Тому, ця інспекція не залучена до участі у справі в якості третьої особи.
Прокурор, представник позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив з таких підстав.
Позивач і відповідач по справі не є суб'єктами владних повноважень, тому за суб'єктним складом спір не підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства.
З цієї підстави відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю судом.
Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду, оскільки, в порушення ст. 60 КАС України подана від імені позивача першим заступником прокурора, а не прокурором, тобто особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Розглянувши матеріали справи та подані до неї докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню з таких мотивів.
Пунктом 7 ст. 3 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.8 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно до п.1 Положення «Про міністерство палива та енергетики України»від 14.04.2000 року №598/2000 Мінпаливенерго України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює у межах своєї компетенції функції державного енергетичного нагляду за додержанням режимів споживання електричної та теплової енергії.
У складі Мінпаливенерго України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
Згідно Положення «Про державний енергетичних нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії»- (Держенергонагляд) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 929 Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії здійснює державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії.
Наказом від 29.05.2002 року № 322 «Про затвердження організаційних структур управління та нормативів чисельності Держенергонагляд та Енергозбуту»Мінпаливенерго України делегувало повноваження з державного енергетичного нагляду держаним інспекціям з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, що знаходиться у складі ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Відповідно до п.1 Положення «Про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Черкаській області»від 03.04.2006 року Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Черкаській області створена у відповідності до Положення «Про Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 року № 929, наказу НЕК «Укренерго»від 20.02.2006 року №63 «Про створення відокремлених підрозділів НЕК «Укренерго», та здійснює свою діяльність у складі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Центральному регіоні»«Головдерженергонагляду»ДП НЕК «Укуренерго»і є її структурним підрозділом.
Також, Держенергонагляд підпорядковується Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на нього цим Положенням та згідно наказу № 322 від 29.05.02, знаходиться у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке є юридичною особою.
Згідно пп. 2.2.16, 2.2.17 Статуту ДП НЕК «Укренерго»від 27.12.2000 року здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та державного нагляду за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключення ОЕС, відповідно до ЗУ «Про електроенергетику»та Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України та Порядку здійснення державного нагляду, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, виходячи з наявності публічно-правових відносин (Державне регулювання в області енергетики, Державний енергетичний нагляд за режимами споживання енергетичної енергії), суд вважає, що даний спір підлягає розгляду і вирішенню судом за нормами адміністративного судочинства.
Твердження та висновки відповідача в частині неправомірності подання цього позову до суду першим заступником прокурора області, а не прокурором, суд вважає такими, що ґрунтується на хибному тлумаченні норм законів, зокрема ст. 361 Закону України «Про прокуратуру».
Вказаною статтею, як за її назвою -«Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді», так і за суттю викладених в ній положень, визначені поняття, підстави та форми представництва інтересів держави та громадян прокуратурою, а не прокурором.
Положення ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» підлягають застосуванню судом в адміністративному судочинстві у системному зв'язку з положеннями ст.ст. 34-361 цього Закону, ст. 60 КАС України.
Подаючи позов, перший заступник прокурора області правомірно здійснив представництво прокуратурою інтересів держави.
Тому, відсутність у ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» зазначення ст. 361 цього ж Закону, на що посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову не можуть бути прийняті судом при вирішенні цього спору.
Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, в тому числі за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів Держенергонагляду.
За результатами перевірки відповідача 01.06.2006 року державним інспектором з енергетичного нагляду виявлено ряд порушень норм безпеки в енергетиці, що зафіксовано актом обстеження № Хд-47.
На усунення виявлених порушень 01.06.2006 року державним інспектором з енергетичного нагляду на адресу відповідача внесено припис № Хд-47 п-1, яким зобов'язано усунути виявлені порушення.
Повторною перевіркою виявлено порушення відповідачем вимог законодавства про електроенергетику -ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», а саме невиконання вимог вказаного припису. Це підтверджено актом обстеження та актом перевірки № Хд-54 від 09.06.2006 року.
Згідно п. п.2, 8 «Положення про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р.№ 1312, на відповідача накладений штраф в розмірі 1700,00 грн., про що прийнято Постанову № 108 від 13 липня 2006 року.
Приписи внесені, постанова прийнята інспектором Держенергонагляду в Черкаській області, тобто уповноваженою на те особою.
Постанова про накладення штрафу є чинною.
Згідно ч. 6 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Пункт 10 Положення передбачає, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладання.
Доказів сплати штрафу відповідачем суду не подано.
За таких обставин суд вважає, що прокурор, позивач довели обґрунтованість своїх вимог, а висновки відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі по залишення судом позовної заяви без розгляду не відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи.
Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на нього.
Враховуючи викладене, висновок прокурора про необхідність задоволення позову, керуючись ст. ст. 2, 60, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягти з Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Черкаського міського району електричних мереж, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код 22800735:
- на користь державного бюджету України на розрахунковий рахунок 31117106600002 банк ВДК у м. Черкаси, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, код бюджетної класифікації 23030300 штраф у розмірі 1700,00 грн.;
- в доход державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси судові витрати в сумі 17,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Шумко