Ухвала від 14.10.2024 по справі 520/19404/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року справа № 520/19404/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 12.02.2018 по 07.06.2024, з урахуванням розміру середньоденного грошового забезпечення, обрахованого відповідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, за період затримки розрахунку при звільненні за 183 календарних дні, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до суду передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Одночасно представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України у зв'язку з тим, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 12.02.2018 №35 позивач справи та посаду з 12.02.2018 здав та вибув до нового місця служби. Відповідач не проводив звільнення позивача з військової служби, його було переведено до нового місця її проходження, тому посилання позивача на нормативно-правову базу, яка застосовується при звільненні, є безпідставною.

При вирішенні клопотань суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, положеннями частин 1, 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Офіційне тлумачення положенням вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013, з огляду на позицію та правові висновки якого щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

З матеріалів справи встановлено вимоги позивача стосуються надання оцінки бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12.02.2018 №35 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 12.02.2018, тобто у період дії вищезазначеної редакції ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі №520/20770/21 позивачу виплачені кошти Військовою частиною НОМЕР_2 - 07.06.2024.

До суду з даним позовом позивач звернувся 10.07.2024, надіславши позовну заяву поштовим відправленням 08.07.2024, тобто в межах як місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, так і тримісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк на звернення до суду.

Щодо посилання представника відповідача на подання позивачем завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України), суд зазначає, що предметом спору у даній справі є бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 до 12.02.2018.

Згідно копії наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.02.2018 №32 майора ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду з 12.02.2018 здав і вибув до нового місця служби. З 12.02.2018 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Відтак, враховуючи, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.02.2018 №32 ОСОБА_1 виключено із списків військової частини НОМЕР_2 , тому саме остання мала здійснити з ним всі відповідні нарахування та виплати за спірний період проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_2 , в тому числі, остаточний розрахунок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі №520/20770/21, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 залишено без змін, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.02.2018 у зменшеному розмірі.

Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, і врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_2 07.06.2024 перераховані кошти на користь позивача у сумі 75538,14 грн.

Отже, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом є затримка Військовою частиною НОМЕР_2 розрахунку при звільненні.

Суд не вбачає безпідставності позову, відсутності предмета спору або спору, який має очевидно штучний характер.

Таким чином, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 229, 248, 256, 257-261, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.

Попередній документ
122360821
Наступний документ
122360823
Інформація про рішення:
№ рішення: 122360822
№ справи: 520/19404/24
Дата рішення: 14.10.2024
Дата публікації: 21.10.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.01.2025)
Дата надходження: 10.07.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАЛИНОВСЬКИЙ В А
суддя-доповідач:
БІЛЕНСЬКИЙ О О
КАЛИНОВСЬКИЙ В А
суддя-учасник колегії:
КОНОНЕНКО З О
МІНАЄВА О М