Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
14 жовтня 2024 року Справа № 520/11909/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач, Військова частина НОМЕР_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ), на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), відшкодування матеріальної шкоди у сумі 32364,98 грн..
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується сума матеріальної шкоди завданої позивачу у сумі 32364,98 грн., яка відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, а отже підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа: "Документ в електронному вигляді "КАСУ Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала)" від 10.05.24 по справі № 520/11909/24 (суддя Супрун Ю.О.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 13.05.24 14:47.".
Відповідач своїм правом надання у відповідності до ст. 175 КАС України для подання відзиву на позов не скористався, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , командир роти охорони та забезпечення бази зберігання інженерних боєприпасів та майна військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, Донбаський державний
технічний університет у 2014 р., призваний 16.11.2006 ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружений. Адреса: АДРЕСА_3 ) (далі - "Відповідач") проходив дійсну військову службу до 23.08.2022.
В період з 01.03.2022 по 17.05.2022 територія бази зберігання інженерних боєприпасів та майна військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 була масово обстріляна, внаслідок чого було пошкоджено 90% адміністративних будівель, споруд та сховищ технічної території.
В результаті масових обстрілів Бази зберігання значну частину майна було пошкоджено, знищено (втрачено) у ході воєнних (бойових дій).
Керуючись наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України" з метою встановлення можливої втрати або знищення майна, а також встановлення ступеня вини посадових осіб бази зберігання інженерних боєприпасів та майна військової частини НОМЕР_1 чиї дії або бездіяльність призвели до даного випадку командиром військової частини було призначено службове розслідування стосовно можливої втрати або знищення військової техніки та майна на Базі зберігання інженерних боєприпасів та майна.
Серед посадових осіб стосовно яких призначено службове розслідування є відповідач.
За результатами проведених службових розслідувань Комісією запропоновано притягнути ряд посадових осіб Бази зберігання серед яких є відповідач до повної матеріальної відповідальності.
Наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2022 № 801, 804, 805, 808, 809, 810 "Про результати проведення службового розслідування" відповідача притягнуто до повної матеріальної відповідальності за втрату майна, а саме:
- служби РАО на суму 54029 грн. 80 коп. (Наказ № 801);
- пожежної служби на суму 5443 грн. 80 коп. (Наказ № 804);
- служби РХБЗ на суму 99 грн. 60 коп. (Наказ № 805);
- інженерної служби на сумі 59 794 грн. 04 коп. (Наказ № 808);
- служби охорони державної таємниці на суму 59318 грн. 80 коп. (Наказ № 809);
- автомобільної служби на суму 2146 грн. 29 коп. (Наказ № 810).
Таким чином, загальна сума завданої шкоди становить 180832 грн. 33 коп..
Відповідач 23.08.2022 подав рапорт про добровільне відшкодування завданої шкоди шляхом звернення стягнення на грошове забезпечення та додаткових одноразових виплат при звільненні з військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2022 №243 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі підпункту "б", пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).
Перебуваючи на дійсній службі до відповідача засовувалося положення ст. 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (надалі - Закону України "Про матеріальну відповідальність") та здійснювалось щомісячно із грошового забезпечення Відповідача в розмірі 20 % його місячного грошового забезпечення.
Після звільнення із військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини до відповідача застосовується положення ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність".
Станом на дату звільнення із військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , відповідач не погасив всю суму завданої шкоди, непогашеним залишилось заборгованість у сумі - 50000 грн. 46 коп..
З метою досудового врегулювання 31.08.2022 відповідачу направлено лист з пропозицією добровільно сплатити заборгованість з можливістю оплати частинами.
Заявою від 01.09.2022 відповідач повідомив, що відмовляється сплачувати зазначену заборгованість, оскільки не згоден з її нарахуванням.
У зв'язку із поверненням військового майна, яке вважалося втраченим, 15.08.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 1155, яким зменшено грошову суму відшкодування відповідачем по службі РАО до 36394 грн. 32 коп..
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Зобов'язання щодо відшкодування шкоди (деліктне зобов'язання) це таке цивільно-правове зобов'язання, за яким потерпілий (кредитор) має право вимагати від заподіювача шкоди (боржника) відшкодування в повному обсязі протиправно завданої шкоди шляхом відшкодування її в натурі або відшкодування завданих збитків.
При вирішенні таких питань необхідно виходити із загальних положень цивільного законодавства, а щодо військовослужбовців - враховувати встановлений для них спеціальний порядок притягнення до матеріальної відповідальності, передбачений Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність" переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність" особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність" передбачено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі передання під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про матеріальну відповідальність" розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Частиною 2 статті 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність" встановлено, що особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене.
Відповідно до статті 12 закону України "Про матеріальну відповідальність" у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Відповідно до Конституції України та інших актів законодавства України військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.
Особи, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани та офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов'язані.
Цивільне законодавство визначає (стаття 174 ЦК України), що держава як самостійний учасник цивільних відносин, як суб'єкт цивільного права, що має відокремлене майно, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.
Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління.
За приписами ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність" умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. 36. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини).
До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння бойова та інша техніка, боєприпаси.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки в даному випадку Військова частина НОМЕР_1 виступає в якості суб'єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ), на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), відшкодування матеріальної шкоди у сумі 32364 (тридцять дві тисячі триста шістдесят чотири) гривень 98 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 14.10.2024.
Суддя Супрун Ю.О.