про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6525/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Лихачова Р.Б., звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати його грошового забезпечення військовослужбовця за період з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення військовослужбовця за період з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації його грошового забезпечення за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію його грошового забезпечення за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно частини 2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей";
5) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
6) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;
7) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців, по дату фактичної виплати;
8) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 12.12.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 12.12.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію за неотримане речове майно за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
9) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;
10) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу;
11) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
12) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
13) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
14) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року в розмірі 30000 грн. на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Частина 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З 19.07.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про нарахування, виплату, стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення). Після цієї дати строк звернення до суду з таким трудовим спором обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Між тим, пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Карантин, встановлений на всій території України Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.
Аналіз статті 233 КЗпП України у зіставленні з пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України дає підстави для висновку, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. З припиненням дії карантину 30.06.2023 року закінчився тримісячний строк для звернення до суду з позовними заявами у спорах, пов'язаних з порушенням законодавства про оплату праці, для осіб, у яких право на звернення до суду виникло у період з 19.07.2022 року по 31.03.2023 року.
Спір між сторонами виник з приводу проходження позивачем військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 і стосується нарахування та виплати його грошового забезпечення - щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також грошових компенсацій, належних при звільненні з військової служби.
Позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 з 10.07.2022 року, а за наказом командира військової частини НОМЕР_2 №142 від 19.05.2023 року він з 19.05.2023 року виключений зі списків особового складу цієї військової частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям до нового місця служби - АДРЕСА_2 .
У наказі командира військової частини НОМЕР_2 №142 від 19.05.2023 року зазначено про виплату йому щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за травень 2023 року, а також про одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Представник позивача стверджує, що відповідач за час проходження позивачем служби у складі військової частини НОМЕР_2 упродовж липня 2022 року - травня 2023 року неправильно нараховував йому щомісячне грошове забезпечення (оскільки не застосовував для обчислення окладів належну розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року), не проводив щомісячну індексацію грошового забезпечення, не виплачував додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 грн. Також не виплатив одноразову грошову допомогу при звільненні у належному розмірі, не виплатив матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки, не виплатив грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення, занизив розмір виплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.
За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з пунктом 1.8 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України", командир військової частини зобов'язаний забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу у встановлені законодавством терміни. У разі надходження коштів на виплату грошового забезпечення пізніше встановленого законодавством терміну виплати - протягом трьох днів після їх надходження, але не пізніше останнього дня місяця.
Згідно з пунктом 4.3 цих Правил виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюється за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).
Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання (видання відповідного наказу про виплату).
Зарахування на грошове забезпечення військовослужбовців, які прибули у військову частину, та виключення їх з грошового забезпечення оформлюються наказом командира військової частини.
Начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення (у тому числі в разі відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
Пунктом 11.1 цих Правил передбачено, що грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, у якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини.
Тож суд вважає, що саме з дня отримання під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 щомісячного грошового забезпечення у меншому розмірі позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав неправильним визначенням розміру щомісячних видів його грошового забезпечення, ненарахуванням йому індексації, додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
З дня отримання під час проходження служби інших одноразових видів грошового забезпечення (зокрема грошової допомоги на оздоровлення) позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав неправильним визначенням їх розміру.
З дня отримання наказу №142 від 19.05.2023 року про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , зняття з грошового забезпечення та отримання грошового атестату позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав ненарахуванням/ неправильним нарахуванням допомог та компенсацій, належних за час проходження військової служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення) у цій військовій частині.
З цим позовом представник позивача звернувся до суду лише 04.10.2024 року, значно пропустивши тримісячний строк, установлений статтею 233 КЗпП України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому посилався на дію в Україні воєнного стану. Зазначив, що позивач під час проходження військової служби мав психологічне напруження та перебував у стресі, що позбавило його можливості вести звичайний спосіб життя. Вказує, що позивач звільнений з останнього місця проходження військової служби 02.07.2024 року, а відлік строку звернення до суду слід рахувати з 02.10.2024 року.
Суд зазначає, що факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії. Щодо обставин проходження позивачем військової служби, то представник позивача не надав доказів того, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях чи в інший спосіб виконував обов'язки військової служби, що унеможливлювало/ускладнювало йому звернення до суду з цим позовом у встановлений строк та у зв'язку з чим він зволікав з його поданням з жовтня 2023 року до жовтня 2024 року. До позовної заяви не надано наказ військової частини НОМЕР_4 №187 від 02.07.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, на який представник позивача посилався у позові, а його твердження про початок перебігу строку звернення до суду з 02.10.2024 року є помилковими.
Тож суд визнає наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ