15 жовтня 2024 року м. Київ № 320/23884/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо незарахування до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, п'яти років стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого була визначена статтею 22 Закону України «Про арбітражний суд» в редакції, чинній на момент призначення позивачки на посаду судді вперше, а також половину строку навчання у Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка (з 1984 року - Київський ордера Леніна і ордена Жовтневої революції державного університету імені Т.Г. Шевченка) з 01.09.1982 по 22.06.1987, що складає 2 роки 4 місяці 26 днів;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати позивачці до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, п'ять років стажу (досвіду) роботи) (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого була визначена статтею 22 Закону України «Про арбітражний суд» в редакції, чинній на момент призначення позивачки на посаду судді вперше, а також половину строку навчання у Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка (з 1984 року - Київський ордера Леніна і ордена Жовтневої революції державного університету імені Т.Г. Шевченка) з 01.09.1982 по 22.06.1987, що складає 2 роки 4 місяці 26 дні, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 28.02.2024 з виплатою недоотриманих сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві: пояснення щодо того, яким саме органом Пенсійного фонду приймалось рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 №4422 від 26.03.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підтверджені документально та нормативно; матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Вказану ухвалу відповідачем отримано 06.09.2024, проте вимоги ухвали суду станом на 15.10.2024 відповідачем не виконано.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві ГУ ПФУ в м. Києві зазначено, що «… за призначенням вищезазначеного грошового утримання гр. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою №4422 від 26.03.2024, яку було оброблено за принципом єдиної черги звернень та єдиної черги спеціалістів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, рішенням №262640006961 від 04.04.2024 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці.».
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, яким саме органом Пенсійного фонду України прийнято рішення щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та відсутності матеріалів пенсійної справи останньої.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Положеннями частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України6. якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно частини третьої, шостої - дев'ятої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Положеннями частини другої, третьої статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача пояснення щодо того, яким саме органом Пенсійного фонду приймалось рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 №4422 від 26.03.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підтверджені документально та нормативно; матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повторно витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві:
- пояснення щодо того, яким саме органом Пенсійного фонду приймалось рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 №4422 від 26.03.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підтверджені документально та нормативно;
- матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
2. Витребувані докази надати суду протягом трьох календарних дня з моменту отримання копії цієї ухвали (або її тексту засобами зв'язку) шляхом особистого подання документів через канцелярію Київського окружного адміністративного суду або надіслання на електронну адресу: zhuk_rv@koas.court.gov.ua.
3. Попередити відповідача, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; або зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд, відповідно до ст. 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) відповідачу справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.