про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2024 року справа № 320/32992/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд: визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити цей строк; визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №Ф-2354-16-У; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №Ф-2354-16-У для її примусового виконання.
Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю оскаржуваної вимоги у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером з 03.11.1999 та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зазначає, що з 06.12.2001 зареєстрований як фізична особа-підприємець і на теперішній час перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, з 01.01.2012 обрав спрощену систему оподаткування.
Позивач зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості застосувати до нього положення частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у сумі 2147,20 грн.
24.01.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, а саме докази сплати судового збору у сумі 2147,20 грн., дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 14.11.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У вказаній ухвалі суд зазначив, що питання дотримання строків звернення до суду буде вирішене судом після отримання від відповідача доказів у справі, зокрема доказів направлення та отримання позивачем оспорюваної вимоги та витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві докази направлення та вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 № Ф-2354-16У.
05.07.2024 через канцелярію суду позивачем подано клопотання, в якому позивач просив суд скасувати (припинити) вимоги виконавчого провадження ВП №70486000 на період розгляду справи в суді до завершення розгляду справи. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що на банківський картковий рахунок позивача накладено арешт.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 05.07.2024 повернуто без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 повторно витребувано від відповідача докази у даній справі.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 відповідачем подано письмові пояснення до яких додано витребувані судом докази.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позову, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
За змістом преамбули Закону №2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20.
Відповідно до частини п'ятої 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційних прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
У позовній заяві позивач зазначив, що йому стало відомо про порушення його прав та інтересів 25.08.2023 з листа відповідача від 23.08.2023 №67867/6/26-1513-07-08, до якого було долучено копію оспорюваної вимоги.
Разом з тим, відповідачем разом з письмовими поясненнями надано суду докази направлення позивачу оскаржуваної вимоги, з якої вбачається, що податкова вимога від 06.02.2018 № Ф-2354-16У направлялась рекомендованим поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_1 , проте повернулась відправнику без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» з незалежних від контролюючого орган причин. Датою повернення поштового відправлення згідно довідки оператора поштового зв'язку Київ-33 форми №20 вказано 28.03.2018.
Відповідно до п.4 розділу 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до паспорту позивача серія НОМЕР_1 , позивач з 02.08.1994 зареєстрований саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Доказів зміни місяця реєстрації або доказів існування інших обставин, що перешкоджали позивачу отримати оскаржувану вимогу, суду не надані.
Вказане свідчить, що позивач мав бути обізнаний про порушення його прав, оскільки спірна вимога № Ф-2354-16У про сплату боргу (недоїмки) винесена 06.02.2018 та направлялась контролюючим органом на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, а позовна заява подана до суду лише 27.09.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 3-5 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. ст. 121, 161, 171, 243, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою у цій справі з доказами поважності причин пропуску такого строку.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.