про повернення позовної заяви
14 жовтня 2024 року м. Київ № 320/25856/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві від 07.02.2024 №10517762/2351106170 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 №1 в ЄРПН;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України від 28.02.2024 №11917/2351106170/2 про залишення скарги ФОП ОСОБА_1 без задоволення та без змін рішення комісії регіонального рівня від 07.02.2024 №10517762/2351106170 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 №1 в ЄРПН;
-зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від від 28.02.2023 №1 датою та часом її відправки на реєстрацію в ЄРПН;
-визнати протиправними дії ДПС України при блокуванні податкових накладних ФОП ОСОБА_1 , відправлених на реєстрацію до ЄРПН після 03.04.2023 під час продажу ТОВ “ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» довірчих документів/скретч-карток/талонів на пальне по Договору від 03.02.2023 №3/02, з посиланням як на підставу на п.1 та 3 “Критеріїв ризиковості здійснення операцій» в Квитанції №9054205815 від 18.03.2023 та з підстав вказаних в рішенні від 07.02.2024 №10517762/2351106170 та рішенні від 28.02.2024 №11917/2351106170/2 для такого блокування;
-зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві утриматися від вчинення таких дій при прийнятті рішень/здійсненні моніторингу щодо реєстрації/зупинення реєстрації кожної податкової накладної сформованої за наслідком здійснення господарських операцій з ТОВ “ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП», як таких, що фактично не мають ознак відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.12.2023 №77339/0902;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.12.2023 №77340/0902;
-визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.02.2024 №5063/6/99-00-06-03-01-06;
-визнати протиправними дії ДПС України при намаганні зобов'язати/спонукати позивача зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального ФОП ОСОБА_1 під час продажу ТОВ “ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» довірчих документів довірчих документів/скретч-карток/талонів на пальне по Договору від 03.02.2023 №3/02, оскільки позивач не здійснює діяльності пов'язаної з торгівлею пальним у розумінні абз. 2 п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України
-зобов'язати відповідачів утриматися від перешкоджаючих дій та вчинення перешкод у здійсненні такої господарської діяльності позивачем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Зі змісту ухвали суду слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є, зокрема, невідповідність позовної заяви, ст. ст. 122, 123 КАС України, тобто позивачу необхідно було надати суду докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2024 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, при цьому позивачем ненадано до суду заяви про поновлення строку із зазначенням поважності його пропуску, а також не уточнено позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду винесено постанову від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, в якій відступлено від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено та сформульовано новий правовий висновок.
Верховний Суд зазначив, що тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПКУ дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду.
Суд звернув увагу, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Отже, Верховний Суд зазначив, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є суттєва різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Отже, чисельні юридичні наслідки, які з огляду на положення ПК України виникають внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов'язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов'язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов'язків як платників податків, так і контролюючих органів.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Як слідує з матеріалів справи, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві від 07.02.2024 №10517762/2351106170 оскаржено позивачем до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги вручено позивачу 28.02.2024.
Позивач звернувся до суду 05.06.2024, тобто з пропуском тримісячного строку з дати отримання рішення ДПС України.
Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 06.12.2023, суд зазначає таке.
Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Аналогіний висновок, викладений в постанові КАС ВС від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
Як слідує з позовної заяви, позивачем оскаржено у досудовому порядку податкові повідомлення-рішення від 06.12.2023. Рішенням про результати розгляду скарги від 26.02.2024 скарга залишена без задоволення.
Рішення від 26.02.2024 отримано позивачем 07.03.2024, при цьому до суду звернувся 05.06.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Пунктом 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171, 241, 243 КАС України, суд
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії- повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.