16 жовтня 2024 року Справа № 280/8112/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 за платежем 71040000 шляхом виключення недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 27 582,62 грн. та зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 за платежем 71040000 шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 27 582,62 грн.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо автоматичного нарахування суми зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 у розмірі 15 103,66 грн. та зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області скасувати існуючу суму автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 у розмірі 15 103,66 грн. за період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративних справах № 280/2347/19, 280/10660/21 про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 06 грудня 2018 року № Ф-26560-49У та від 13 серпня 2019 року № Ф-26560-49У, якими позивачу була нарахована недоїмка за період з 2016 року по 2020 рік відповідно. Позивач наголошує на тому, що після скасування в судовому порядку окреслених вимог про сплату боргу (недоїмки) контролюючим органом не приведено у відповідність дані його особової картки з ЄСВ. Такі дії не вчинені ГУ ДПС у Запорізькій області і за наслідком його звернення із заявою від 31 січня 2024 року. Окрім того, позивачу стало відомо про автоматичне нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці у розмірі 15 103,66 грн., що і стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 17 вересня 2024 року до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Представником контролюючого органу зауважено, що факт оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) не є підставою для проведення коригування в інтегрованій картці платника податків з метою виведення боргу (недоїмки) з єдиного внеску. При цьому, представник ГУ ДПС у Запорізькій області вказав, що рішеннями у справах № 280/2347/19, 280/10660/21 не було зобов'язано контролюючий орган внести будь-які зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_2 . Також, представник відповідача вказав, що позивач з 12 липня 2010 року по 28 листопада 2023 року перебував у ГУ ДПС у Запорізькій області як платник податків, фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю з ознакою «адвокат», стан платника податків наразі «Припинено, але не знято з обліку, КОР не пусті». Зазначає, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи Головного управління ДПС у Запорізькій області «Податковий блок», станом на поточну дату обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за 2016 - 2020 роки у розмірі 42 686. 38 грн. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
06 грудня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькі області сформована податкова вимога про сплату боргу (недоїмки), якою ОСОБА_2 визначено суму боргу у розмірі 19 617,08 грн.
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/2347/19.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 280/2347/19, яке набрало законної сили 20 листопада 2019 року, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06 грудня 2018 року за № Ф-26560-49У.
Окрім того, 13 серпня 2021 рок у ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу №Ф-26560-49У, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 7965,54 грн., яка обліковувалась за ним станом на 25 листопада 2019 року.
Вважаючи отриману вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/10660/21.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі № 280/10660/21, яке набрало законної сили 20 червня 2022 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року № Ф-26560-49У.
22 листопада 2023 року позивач звернувся до Олександрівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області із заявою про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП, до якої додано копію Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серія АР №000228, сформованого 31 січня 2014 року Радою адвокатів Запорізької області. Зазначена заява була подана позивачем у зв'язку зі зміною з 11 грудня 2012 року організаційно-правової форми адвокатської діяльності з індивідуальної на адвокатське об'єднання.
Пізніше, з електронного кабінету платника податків позивачу стало відомо, що він все ще перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, за позивачем по коду бюджетної класифікації доходів бюджету 71040000 (єдиний соціальний внесок для фізичної особи-підприємця, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковується недоїмка у розмірі 42 686,28 грн. за період з 2016 року по 2020 рік.
31 січня 2024 року позивач подав до Олександрівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області заяву про внесення змін до інтегрованої картки платника податків, виключивши відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також зняття з обліку позивача як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з поданою заявою Форми №8-ОПП від 22 листопада 2023 року.
У відповідь на вищезазначену заву листом Головного управління ДПС у Запорізькій області за вих. №7540/6/08-01-24-09-08 від 20 лютого 2024 року позивача повідомлено про те, що згідно інформаційно-комунікаційної системи податкового органу ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю з ознакою «адвокат» та перебував на обліку з 12 липня 2010 року по 28 листопада 2023 року у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, Олександрівська ДПІ (Комунарський район м. Запоріжжя). Стан платника - 11 (припинено, але не знято з обліку, КОР не пусті). Станом на 19 лютого 2024 року за позивачем обліковується заборгованість з єдиного внеску КБК 71040000 в сумі 42 686,28 грн. за період з 2016 року по 2020 рік. Також, зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2347/19, яке набрало законної сили 20 листопада 2019 року та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/10660/21, яке набрало законної сили 20 червня 2022 року, судом визнані протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 грудня 2018 року №Ф-26560-49У та від 13 серпня 2019 року №Ф-26560-49У, але згідно цих рішень не було доведено корегування по єдиному внеску в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_2 . Враховуючи вказане, позивача повідомлено про відсутність правових підстав для здійснення коригування суми заборгованості по єдиному внеску в ІКП ОСОБА_2 . Також, позивача повідомлено про можливість зняття його з обліку у контролюючому органі після здійснення остаточного розрахунку та закриття інтегрованих карток.
Позивач вказує, що внаслідок такої бездіяльності відповідача, а саме подальший облік за ним боргу в інтегрованій картці платника податку з єдиного соціального внеску, який скасований в судовому порядку, порушено його права та охоронювані законом інтереси, з огляду на що останній звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час їх виникнення та звертає увагу на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
В розрізі положень частини 2 статті 2 Закону № 2464-VI виключно ним визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Між тим, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 19-1.1.7, 19-1.1.8 пункту 19-1.1 статті 19.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: реєструють та ведуть облік платників податків, платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Пунктом 71.1 статті 77 ПК України регламентовано, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно із статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що контролюючі органи реєструють та ведуть облік платників єдиного внеску та забезпечують достовірність та повноту обліку таких платників податків.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5), який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №5 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі; достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів; загальний контроль - процес контролю, що забезпечує досягнення достовірності відображення облікових показників в інтегрованій картці платника податків; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи.
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу II Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.
Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).
Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.
Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі - податковий номер); найменування - для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи; код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску; дата відкриття ІКП; дата закриття ІКП; код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП.
Змінними реквізитами ІКП є: дата здійснення облікової операції; код облікової операції; сума за обліковою операцією.
Під час відкриття, ведення, передачі, закриття ІКП використовується інформація про платників з реєстраційних даних.
Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.
Податковому органу, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу II Порядку №5 з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.
Пунктом 2 глави 2 розділу II Порядку №5 регламентовано, що наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу III Порядку №5 оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів:
за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245;
за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460.
Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку №5 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Згідно із підпункту 4 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку №5 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17), від 26 лютого 2019 року (справа № 805/4374/15-а), 30 листопада 2021 року (справа №300/3157/20).
Суд враховує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 280/2347/19, яке набрало законної сили 20 листопада 2019 року, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06 грудня 2018 року за № Ф-26560-49У.
Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі № 280/10660/21, яке набрало законної сили 20 червня 2022 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року № Ф-26560-49У.
Зі змісту відзиву на позовну заяву слідує, що згідно бази даних інформаційно-комунікаційної системи ГУ ДПС у Запорізькій області в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_2 (код бюджетної класифікації 71040000) обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 42 686,28 грн , яка виникла в результаті наступних автоматичних нарахувань позивачу:
- за 2016 рік платником самостійно був поданий звіт за 2016 року від 27 квітня 2017 року реєстраційний №1700027497, а саме «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» з Таблицею 3 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність» платником нараховано єдиного внесок за січень- грудень 2016 року на загальну суму 3797,64 грн., які були нараховані в інтегрованої картки платника 03 травня 2017 року;
- за 2017 рік (автоматично нараховано єдиний внесок в інтегрованій картці по строку 02 травня 2018 року в сумі 8448 грн. (мінімальна заробітна плата з січня 2017 року 3200 х 22 відсотки = 704,0 грн./міс.);
-за 2018 рік відповіднопо термінам 19 квітня 2018 року, 19 липня 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 21 січня 2019 року -9828,72 грн., або 2457,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723 х 22 відсотки = 819,06 грн/міс.);
-за 2019 рік відповідно по термінам 19 квітня 2019 року, 19 липня 2019 року, 21 жовтня 2019 року, 20 січня 2020 року у сумі 11016,72 грн. (мінімальна заробітна плата з січня 2019року 4173 х 22 відсотки = 918,06 грн/міс.);
- за 2020 рік автоматичні нарахування на центральному рівні у сумі 9595,30 грн., у тому числі по терміну: 21 квітня 2020 року у сумі 2078,12 грн. (січень, лютий - мінімальна заробітна плата з січня 2020 року 4723 х 22 відсотки =1039,06 грн./міс.х2); 20 липня 2020 року у сумі 1039,06 грн. (червень місяць); 19 жовтня 2020 року у сумі 3178,12 грн. (липень, серпень =1039,06 х 2=2078,12 грн., з вересня мінімальна заробітна плата 5000 х 22 відсотки = 1100,0 грн.); 19 січня 2021 року у сумі 3300,00 грн. (жовтень, листопад, грудень 2020 року 1100,00 х 3 = 3300,00грн.).
Нарахування за березень - травень 2020 року не проведені в автоматичному режимі на центральному рівні відповідно до внесених змін до розд. VШ Закону №2464, Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" .
Суд, проаналізувавши матеріали справи, звертає увагу на те, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 грудня 2018 року за № Ф-26560-49У та від 13 серпня 2019 року № Ф-26560-49У, сформовані Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, визнано протиправними та скасовано в судовому порядку.
В окреслених рішеннях суду, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для нарахування позивачу єдиного внеску за вказаними вимогами, на підставі яких він нараховувався позивачу за 2016 по 2020 роки.
Окрім того, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду віл 30 червня 2023 року по справі № 280/10660/21 суд апеляційної інстанції встановив, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні данні про реєстрацію ОСОБА_2 (позивача у справі) як фізичної особи-підприємця, а натомість наявні відомості, що позивач з 11.12.2012р. є засновником адвокатського об'єднання «Цезар», основним видом діяльності якого є діяльність у сфері права (КВЕД 69.10), то з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не може мати борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 7965,54 грн. з огляду на те, що діяльність адвоката, відповідно до ПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно статті 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, , що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
З урахуванням положень частини 5 статті 78 КАС України вищезазначені обставини повторному встановленню не підлягають, та спростовують доводи відповідача з приводу наявності у позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску станом на 19 жовтня 2013 року.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд констатує, що рішеннями суду у справах № 280/2347/19, 280/10660/21 встановлено відсутність правових підстав для автоматичного нарахування єдиного внеску позивачу і, як наслідок формування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 06 грудня 2018 року за № Ф-26560-49У та від 13 серпня 2019 року № Ф-26560-49У.
Суд звертає увагу на те, що правова позиція, викладена відповідачем у відзиві на позовну заяву, в частині відсутності у резолютивних частинах судових рішень у справах 280/2347/19, 280/10660/21 зобов'язання виключити відповідні суми нарахування не є та не може бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, адже визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 06 грудня 2018 року за № Ф-26560-49У та від 13 серпня 2019 року № Ф-26560-49У в судовому порядку є беззаперечною підставою для здійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків про скасування відповідних нарахувань.
При цьому, суд залишає поза увагою посилання контролюючого органу в частині правомірності нарахування ним в автоматичному режимі єдиного внеску в розмірі мінімального страхового внеску, за кожен місяць, адже вказане не входить до предмету доказування у даній справі та було перевірено судом в межах судових справ №№ 280/2347/19, 280/10660/21.
Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №816/2042/16, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигід та податкових зобов'язань платника податків, є правомірними, оскільки у випадку, коли неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів.
Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.
Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці суми податку, нарахування якої скасовано судом, порушує права позивача, оскільки відображає несплату неіснуючих податкових зобов'язань.
Отже, у випадку скасування вимоги відповідач зобов'язаний відобразити інформацію в обліковій картці платника.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань зі сплати ЄСВ та визнання протиправними дій відповідача щодо автоматичного нарахування суми зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 .
Резюмуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 72 КАС України).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача у розмірі за правилами статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нездійснення коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 за платежем 71040000 шляхом виключення недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 27 582,62 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 за платежем 71040000 шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 27 582,62 грн.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо автоматичного нарахування суми зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 у розмірі 15 103,66 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області скасувати існуючу суму автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 у розмірі 15 103,66 грн. за період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 1937,92 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 жовтня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов