16 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/4038/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом за вих. №3015-2707/У- 02/8-0700/24 від 28.05.2024 p., у здійсненні нарахування та виплату суми пенсії ОСОБА_1 , що належала її батьку ОСОБА_3 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю;
2) зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату суми пенсії ОСОБА_1 , що належала її батьку ОСОБА_3 і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю;
3) витребувати копію пенсійної справи ОСОБА_3 з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області;
4) справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи;
5) вирішити питання розподілу судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона є дочкою померлого ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), який за життя отримував пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII), та перебував на обліку у відповідача.
На виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 року у справі №260/3984/21 та від 31.03.2023 року у справі №260/781/23 ОСОБА_3 було проведено перерахунок та виплату пенсії.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
На заяву ОСОБА_1 про виплату недоодержаної пенсії померлого батька, відповідач листом № 3015-2707/У-02/8-0700/24 від 28.05.2024 року відмовив у виплаті вказаних коштів.
Позивач покликаються на норми статті 61 Закону № 2262-ХІІ та стверджує, що має право на одержання недоотриманих сум пенсії померлого батька, нарахованих на виконання рішення суду, але не виплачених своєчасно, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
На виконання вимог ухвали представником відповідача скеровано до суду оригінал пенсійної справи померлого ОСОБА_3 .
Представником відповідача заявлено письмове клопотання про закриття провадження у справі, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 16 жовтня 2024 року.
Також представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, з врахуванням положень статті 263 КАС України.
Згідно частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 260/3984/21, яке набрало законної сили 26 листопада 2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 за вислугу років з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 Довідки про розмір грошового забезпечення № ХР 10781 для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_3 , з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та нараховано доплату пенсії в сумі 198132,63 грн. за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2021 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою ОСОБА_3 ..
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року в адміністративній справі № 260/781/23, яке набрало законної сили 12 червня 2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та нараховано доплату пенсії в сумі 48000,00 грн. за період з 01 липня 2021 року по 30 червня 2023 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою ОСОБА_3 ..
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.01.2024 року, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.01.2024 року складено відповідний актовий запис № 01.
ОСОБА_1 , будучи донькою померлого ОСОБА_3 , та яка постійно до його смерті з ним проживала за адресою АДРЕСА_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про здійснення їй виплати нарахованої ОСОБА_3 пенсії, що залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
На звернення позивача відповідач листом від 28 травня 2024 року за № 3015-2707/У-02/8-0700/24 відмовив у виплаті вказаних коштів.
Не погодившись з відмовою у виплаті недоодержаної пенсії померлого батька, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Вищевказана норма Закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця.
У той же час, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХII) відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, згідно частин першої та третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З урахуванням зазначеного, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі № 200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
У свою чергу, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 4 Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 3-1 (у редакції, чинній з 02.03.2023) до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено пакт документів, які подаються особою до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Згідно з абзацом першим частини другої, частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Позивач є донькою померлого ОСОБА_3 , проживала разом з ним та вела спільне господарство, що підтверджено належними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виплати ОСОБА_3 заборгованості з виплати пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішень суду за період в загальній сумі 181125,03 грн..
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ позивач має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_3 суми пенсії в загальному розмірі 246 132,63 грн..
При цьому оскільки позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_3 , але неодержаної суми пенсії у розмірі 246 132,63 грн., протягом шести місяців після смерті пенсіонера, тобто в межах строку, встановленого частиною третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_3 , і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Таким чином, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого батька ОСОБА_3 у сумі 198132,63 грн., нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 260/3984/21 та у сумі 48000,00 грн. нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі №260/781/23 є протиправними.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим батьком ОСОБА_3 пенсії, нараховану на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 року у справі №260/3984/21 та від 31.03.2023 року у справі № 260/781/23.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись статті 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_3 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень, Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 260/3984/21 та від 31 березня 2023 року в адміністративній справі № 260/781/23 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з недоодержаної пенсії ОСОБА_3 , у зв'язку зі його смертю, у сумі 198132,63 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч сто тридцять дві гривні шістдесят три копійки), нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 260/3984/21 та у сумі 48000,00 грн. (сорок вісім тисяч гривень 00 копійок) нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року в адміністративній справі № 260/781/23.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець